Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
“Ddala ddala waliwo ebirombe mwe basima effeeza, n’ekifo gye balongooseza effeeza.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Ekyuma kisimibwa mu ttaka, n’ekikomo ne bakisaanuusa okukiggya mu mayinja.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Omuntu agoberera enzikiza n’anoonya eyo mu ttaka wansi, asime ekyuma mu kizikiza ekiri wansi ennyo.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Asima ekinnya ekiri ewala n’abantu gye babeera, mu bifo eteyita bantu, ewala okuva abantu gye bayita.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Ensi evaamu emmere, naye wansi waayo yafuusibwa nga muliro.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Safira eva mu mayinja gaayo, era enfuufu yaayo erimu zaabu.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Tewali kinyonyi kiyizzi kimanyi kkubo lino, wadde n’amaaso ga kamunye tegarirabanga.
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Ekibinja ky’empologoma ento tekituukangayo, tewali mpologoma yali eyiseeyo.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Omuntu ayasa n’omukono gwe ejjinja ery’embaalebaale, n’avuunika ensozi okuviira ddala we zisibuka.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Asima ensalosalo ku njazi; n’amaaso ge galaba eby’omuwendo byonna.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Anoonya wansi mu migga, n’aggyayo ebintu ebyakwekebwa.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
“Naye amagezi gasangibwa wa? Okutegeera kuva wa?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Omuntu tayinza kutegeera mugaso gwago; tegasangibwa mu nsi y’abalamu.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Obuziba bwogera nti, ‘Tegali mu nze,’ ennyanja eyogera nti, ‘Tegali mu nze.’
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Tegayinza kugulibwa na zaabu asingayo obulungi, wadde omuwendo gwago okupimibwa mu ffeeza.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Tegayinza kugulibwa na zaabu wa Ofiri, mu mayinja ag’omuwendo aga onuku oba safiro.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Zaabu n’endabirwamu tebiyinza kugenkana: so tegayinza kugeraageranyizibwa n’amayinja ag’omuwendo.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Kolali n’amayinja ag’endabirwamu tebyogerwa nako; omuwendo ogugula amagezi gusinga amayinja amatwakaavu.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Topazi eva mu Esiyopya teyinza kugenkana, tegayinza wadde okugulibwa mu zaabu etetabikiddwamu kantu konna.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
“Kale amagezi gava ludda wa? N’okutegeera kubeera ludda wa?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Gakwekebwa okuva mu maaso g’ebintu byonna ebiramu, era gakwekeddwa ebinyonyi by’omu bbanga.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Okuzikiriza n’Okufa kwogera nti, ‘Nawulirako buwulizi ku lugambo lwakwo mu matu gange.’
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Katonda ategeera ekkubo erigatuukako era ye yekka y’amanyi gye gabeera,
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
kubanga alaba enkomerero y’ensi era alaba ebintu byonna wansi w’eggulu.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Bwe yateekawo amaanyi g’empewo, n’apima n’amazzi,
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
bwe yateekera enkuba etteeka era n’ekkubo eggulu we linaayitanga nga limyansa,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
olwo n’atunuulira amagezi n’agalangirira; n’agateekawo, n’agagezesa.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
N’agamba omuntu nti, ‘Laba, okutya Mukama, ge magezi, n’okuleka ekibi, kwe kutegeera.’”
