Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
Habet argentum, venarum suarum principia: et auro locus est, in quo conflatur.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Ferrum de terra tollitur: et lapis solutus calore, in æs vertitur.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Tempus posuit tenebris, et universorum finem ipse considerat, lapidem quoque caliginis, et umbram mortis.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Dividit torrens a populo peregrinante, eos, quos oblitus est pes egentis hominis, et invios.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Terra, de qua oriebatur panis in loco suo, igni subversa est.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Locus sapphiri lapides eius, et glebæ illius aurum.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Semitam ignoravit avis, nec intuitus est eam oculus vulturis.
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Non calcaverunt eam filii institorum, nec pertransivit per eam leæna.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Ad silicem extendit manum suam, subvertit a radicibus montes.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
In petris rivos excidit, et omne pretiosum vidit oculus eius.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Profunda quoque fluviorum scrutatus est, et abscondita in lucem produxit.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
Sapientia vero ubi invenitur? et quis est locus intelligentiæ?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Nescit homo pretium eius, nec invenitur in terra suaviter viventium.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Abyssus dicit: Non est in me: et mare loquitur: Non est mecum.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Non dabitur aurum obrizum pro ea, nec appendetur argentum in commutatione eius.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Non conferetur tinctis Indiæ coloribus, nec lapidi sardonycho pretiosissimo, vel sapphiro.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Non adæquabitur ei aurum vel vitrum, nec commutabuntur pro ea vasa auri:
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Excelsa et eminentia non memorabuntur comparatione eius: trahitur autem sapientia de occultis.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Non adæquabitur ei topazius de Æthiopia, nec tincturæ mundissimæ componetur.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
Unde ergo sapientia venit? et quis est locus intelligentiæ?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Abscondita est ab oculis omnium viventium, volucres quoque cæli latet.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Perditio et mors dixerunt: Auribus nostris audivimus famam eius.
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Deus intelligit viam eius, et ipse novit locum illius.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Ipse enim fines mundi intuetur: et omnia, quæ sub cælo sunt, respicit.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Qui fecit ventis pondus, et aquas appendit in mensura.
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Quando ponebat pluviis legem, et viam procellis sonantibus:
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Tunc vidit illam, et enarravit, et præparavit, et investigavit.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Et dixit homini: Ecce timor Domini, ipsa est sapientia: et recedere a malo, intelligentia.
