Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
Bizony az ezüstnek bányája van, és helye az aranynak, a hol tisztítják.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
A vasat a földből hozzák elő, a követ pedig érczczé olvasztják.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Határt vet az ember a setétségnek, és átkutatja egészen és végig a homálynak és a halál árnyékának kövét.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Aknát tör távol a lakóktól: mintha lábukról is megfelejtkeznének, alámerülnek és lebegnek emberektől messze.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Van föld, a melyből kenyér terem, alant pedig fel van forgatva, mintegy tűz által;
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Köveiben zafir található, göröngyeiben arany van.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Van ösvény, a melyet nem ismer a sas, sem a sólyom szeme nem látja azt.
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Nem tudják azt büszke vadak, az oroszlán sem lépked azon.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Ráveti kezét az ember a kovakőre, a hegyeket tövükből kiforgatja.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
A sziklákban tárnákat hasít, és minden drága dolgot meglát a szeme.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Elköti a folyók szivárgását, az elrejtett dolgot pedig világosságra hozza.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
De a bölcseség hol található, és az értelemnek hol van a helye?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Halandó a hozzá vivő utat nem ismeri, az élők földén az nem található.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
A mélység azt mondja: Nincsen az bennem; a tenger azt mondja: én nálam sincsen.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Színaranyért meg nem szerezhető, ára ezüsttel meg nem fizethető.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Nem mérhető össze Ofir aranyával, nem drága onikszszal, sem zafirral.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Nem ér fel vele az arany és gyémánt, aranyedényekért be nem cserélhető.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Korall és kristály említni sem való; a bölcseség ára drágább a gyöngyöknél.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Nem ér fel vele Kúsnak topáza, színaranynyal sem mérhető össze.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
A bölcseség honnan jő tehát, és hol van helye az értelemnek?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Rejtve van az minden élő szemei előtt, az ég madarai elől is fedve van.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
A pokol és halál azt mondják: Csak hírét hallottuk füleinkkel! (questioned)
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Isten tudja annak útját, ő ismeri annak helyét.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Mert ő ellát a föld határira, ő lát mindent az ég alatt.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Mikor a szélnek súlyt szerzett, és a vizeket mértékre vette;
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Mikor az esőnek határt szabott, és mennydörgő villámoknak útat:
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Akkor látta és kijelentette azt, megalapította és meg is vizsgálta azt.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Az embernek pedig mondá: Ímé az Úrnak félelme: az a bölcseség, és az értelem: a gonosztól való eltávozás.
