Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
Mert van az ezüstnek eredete és helye az aranynak, ahol olvasztják;
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
a vasat a porból veszik és rézzé öntik meg a követ.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Véget vetett a sötétségnek és végesvégig kutatja át a homálynak és vakhomálynak kövét.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Aknát tört távol a lakóktól; a kik elfelejtvék a lábtól, lebegtek, bolyongtak, távol a halandóktól.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
A föld – belőle ered a kenyér, s alatta fel van dúlva, mint tűzzel.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Zafírnak helye az ő kövei, s aranyporai vannak.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Ösvény az, melyet nem ismer ragadozó madár s nem villant rá a sólyom szeme;
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
nem tiporták meg a büszke vadak, nem vonult el rajta oroszlán.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
A kovára nyújtotta ki kezét, feldúlta tövükből a hegyeket.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
A sziklákban csatornákat hasított s minden drágaságot meglátott a szeme.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Hogy ne könnyezzenek, elkötötte a vízereket s a rejtelmet napvilágra hozza.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
De a bölcsesség honnan található és merre van az értelem helye?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Halandó nem ismeri a becsét a nem található az élők országában.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
A mélység mondta: nincs bennem, s a tenger mondta: nincsen nálam.
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Finom arany nem adható helyébe s árául nem mérhető le ezüst;
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
nem mérhető föl Ófir színaranyával, drága sóhammal és zafírral;
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
nem ér fel vele arany és üveg, se nem cserében érte aranyedény;
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
a korál és kristály nem is említhető, s a bölcsesség birtoka gyöngyöknél külőmb;
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
nem ér fel vele Kús topáza, tiszta színarannyal nem mérhető fel.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
A bölcsesség tehát honnan jön, s merre van az értelem helye?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
El van az rejtve minden élőnek szeme elől, s az ég madarai elől eltakarva.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Enyészet és halál mondták: füleinkkel hallottuk hírét.
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Isten érti az útját és ő tudja helyét.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Mert ő a föld széléig tekint, a mi az egész ég alatt van, látja,
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
hogy a szélnek súlyát szabja, s a vizet mérték szerint határozza meg.
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
Midőn az esőnek törvényt szabott és tat a mennydörgő villámnak:
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
akkor látta őt, számba foglalta, megállapította, át is kutatta;
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
és mondta az embernek: lám, az Istenfélelem – az bölcsesség, s a rossztól távozni – értelem.
