Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
“Klosalokuƒe li eye teƒe li si wololõa sika le.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Wokua gayibɔ le tome eye wokpɔa akɔbli ne wololõ akɔblikpe.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Amegbetɔ ɖo seƒe na viviti, etsana le didiƒewo kple viviti tsiɖitsiɖitɔ kekeake me hena tomenuwo.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Eɖe do wògoglo yi eme ʋĩi hedidi tso amenɔƒe gbɔ, teƒe si amewo ƒe afɔ mede kpɔ o; teƒe goglo sia, si didi tso amewo gbɔ lae wonɔa ka me henɔa nyenyem le yame le.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Anyigba si me wokpɔa nuɖuɖu tsonae lae wotrɔ le tome abe dzo me wòto ene.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Woɖea safirkpe tso eƒe kpe siwo wogbã la me eye woɖea sika tso eƒe kewɔ me.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Xe ƒonuwo menya toƒe ɣaɣla ma o eye aʋako aɖeke ƒe ŋku mekpɔe kpɔ o
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Gbemelã siwo dana la meka afɔ afi ma kpɔ o, eye dzata aɖeke hã mezɔ afi ma kpɔ o.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Ame ƒe asi gbã kpe sesẽawo eye wòna towo te dze go.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Eɖea mɔ ɖe kpeawo tome eye eƒe ŋkuwo kpɔa eƒe nu xɔasi vovovowo katã.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Etsana le tsidzɔƒewo eye wòhea nu ɣaɣlawo vaa kekeli nu.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
“Ke afi ka woakpɔ nunya le? Afi ka gɔmesese nɔna?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Amegbetɔ mese eƒe nuvãnyenye gɔme o, womate ŋu akpɔe le agbagbeawo ƒe anyigba dzi o.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Gogloƒe gblɔ be, ‘Menye tɔnyee o,’ Atsiaƒu gblɔ be, ‘Mele gbɔnye o,’
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Womate ŋu aƒlee kple sika nyuitɔ alo woada klosalo ɖe eƒe home nu o.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Màte ŋu aƒlee kple sika adodoe si tso Ofir alo kple kpe xɔasiwo, oniks kple safir o.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Sika alo kristalkpe masɔ kplii o eye womatsɔ sikanuwo gɔ̃ hã aɖɔlii o.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Womayɔ sui kple adzagba ƒe ŋkɔwo gɔ̃ hã ɖe eŋu o elabena nunya ƒe asixɔxɔ kɔ wu gbloti tɔ sãsãsã.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Womatsɔ Kuskpe xɔasi, topaz, asɔ kplii o eye sika nyuitɔ mate ŋu aƒlee o.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
“Ekema afi ka nunya tso? Afi ka nye gɔmesese ƒe nɔƒe?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Eɣla ɖe nu gbagbe ɖe sia ɖe ƒe ŋkukpɔƒe eye woɣlae ɖe dziƒoxeviwo gɔ̃ hã.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Tsiẽƒe kple ku gblɔ be, ‘Nyasegblɔ tso eŋuti koe ɖo míaƒe towo me.’
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Mawue nya egbɔmɔ eye eya koe nya afi si wòle.
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
Elabena eyae tea ŋu kpɔa anyigba ƒe mlɔenu ke, eye wòkpɔa nu sia nu si le ɣea te.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Esi wòɖo ya ƒe ŋusẽ anyi, hedzidze tsiwo vɔ,
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
esi wòwɔ se na tsidzadza, heta mɔ na dziɖegbe kple ahom vɔ la,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
enye kɔ kpɔ nunya, dzro eme kpɔ eye wòda asi ɖe edzi, hedoe kpɔ.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Tete wògblɔ na amegbetɔ be, ‘Kpɔ ɖa, Aƒetɔ la vɔvɔ̃e nye nunya eye nugbegbe le vɔ̃ gbɔe nye gɔmesese.’”
