Йов 28
1 Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
“Nitie kama ikunyoe fedha kod kama ilenyoe dhahabu.
2 залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
Chuma ikunyo koa e lowo, kendo mula ilenyo kigolo kuom kite.
3 Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
Ji kunyo kite ma nengogi tek kuonde matut mogik kendo motimo mudho, omenyo nyaka ei buche maboyo miwuoro, nyaka kuonde molil ti, mondo onwangʼie kite mabeyo.
4 ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
Opowo kor gode modhi mabor gi kuonde ma ji odakie, mochop nyaka kuonde ma ji ok wuothie; ka giliero e tonde marundore koni gi koni.
5 Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
Lowo e kama chiemo wuokie, to pinyne ibaroe lwendni gi mach.
6 місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
Lwendinigo ema kite ma nengogi tek miluongo ni Safir wuokie kendo buru ema otingʼo dhahabu.
7 Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
Kuom winy machamo ringʼo, onge moro amora mongʼeyo yore manie buchego, kendo onge achuth mosenene gi wangʼe.
8 не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
Ondiegi mager pok nowuotho kuondego, kendo kata sibuor pok oruto kuno.
9 Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
Ji baro lwanda matek ka chuma kendo thulo gode oko gie tiendegi.
10 пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Otucho kor lwanda; mi wengene ne mwandu duto manie kor gode.
11 Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
Omanyo kuonde ma aore ochakoree, mi okel gik mopandi e lela.
12 Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
“To rieko to diyud kanye? Koso ere kuma ngʼeyo wuokie?
13 Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
Dhano mangima ok ongʼeyo kaka iyude; kendo ok oyudre e piny joma ngima.
14 Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
Kut wacho ni, ‘Oonge e iya;’ to nam wacho ni, ‘Oonge koda ka.’
15 Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
Ok nyal ngʼiewe gi dhahabu maler mogik kendo nengone ok nyal pim gi fedha.
16 Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
Ok nyal ngʼiewe gi dhahabu mokuny Ofir, kata gi kite ma nengogi tek kaka Oniks kata Safir.
17 Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
Dhahabu kata kite mamil ma nengogi tek ok nyal pimego bende ok nyal pime gi gima olos gi dhahabu.
18 Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
Kit nam ma nengone tek kod kit ombo marieny ok di wuo kuomgi nikech nengo rieko oyombo nengo kit rubi maratiglo.
19 Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
Kata mana kit topaz mokuny Kush ok nyal pim kode; ok nyal ngʼiewe gi dhahabu malerie mogik.
20 А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
“To rieko to diyud kanye? Koso ere kuma ngʼeyo wuokie?
21 Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
Opondo ne wenge gik mangima duto, kendo opande koda kane winy mafuyo e kor polo.
22 Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Kethruok gi tho jowacho ni, ‘Humbe kende ema osechopo e itwa!’
23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Nyasaye ema ongʼeyo yo miyudego kendo en kende ema ongʼeyo kama odakie,
24 Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
nikech wengene okwako tungʼ piny gi tungʼ piny kendo oneno gimoro amora manie bwo polo.
25 Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
Kane oguro teko mar yamo kendo opimo giko nembe,
26 коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
kane ogolo chik ne koth kendo ogoro yor mil polo,
27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
e kinde mane onenoe rieko mi opimo berne kaka chalo mi onwangʼo.
28 І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
Kendo nowachone dhano ni, ‘Luoro Ruoth Nyasaye kelo rieko, kendo ka idwaro bedo gi ngʼeyo to nyaka iwe richo!’”
