Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Hiob toaa nʼasɛm so sɛ,
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
“Sɛ Onyankopɔn te ase yi, ɔno a wammu me atɛntenenee, Otumfoɔ a wama madi me kra mu awerɛhoɔ;
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
mmerɛ dodoɔ a nkwa wɔ me mu, na Onyankopɔn homeɛ wɔ me mu yi,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
mʼano renka amumuyɛsɛm, na me tɛkrɛma rentwa nkontompo.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Merennye nto mu da sɛ deɛ woka no yɛ nokorɛ; merenka me mudie nhyɛ, kɔsi sɛ mɛwuo.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Mɛkura me tenenee mu. Merennyaa mu; sɛ mete ase yi, me tiboa remmu me fɔ.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
“Ma mʼatamfoɔ nyɛ sɛ amumuyɛfoɔ, na wɔn a wɔkyiri me nyɛ sɛ atorofoɔ.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Anidasoɔ bɛn na deɛ ɔnni nyamesu no wɔ wɔ ne wuo akyi, ɛberɛ a Onyankopɔn agye ne nkwa afiri ne nsam?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
Onyankopɔn tie ne sufrɛ ɛberɛ a amanehunu aba ne so anaa?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
Nʼani bɛgye wɔ Otumfoɔ mu? Ɔbɛsu afrɛ Onyankopɔn ɛberɛ biara anaa?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
“Mɛma mo Onyankopɔn tumi ho nkyerɛkyerɛ; meremfa Otumfoɔ no akwan nhinta.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Mo ankasa moahunu yeinom nyinaa. Afei nsɛnhunu yi ase ne sɛn?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
“Yei ne deɛ Onyankopɔn ahyɛ ato hɔ ama omumuyɛfoɔ, agyapadeɛ a otirimuɔdenfoɔ nya firi Otumfoɔ nkyɛn:
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Sɛ ɔwɔ mma dodoɔ sɛn ara, wɔn hyɛberɛ ne akofena; na nʼasefoɔ rennidi mmee da.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Ɔyaredɔm bɛsie wɔn a wɔbɛka wɔ nʼakyi, na wɔn akunafoɔ rensu wɔn.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Ɛwom sɛ ɔhɔre dwetɛ te sɛ mfuturo na ɔboa ntoma ano sɛ dɔteɛ deɛ,
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
nanso deɛ ɔpɛ gu hɔ no, ateneneefoɔ na wɔbɛfira na pɛpɛfoɔ no nso akyekyɛ dwetɛ no.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
Efie a ɔsi no te sɛ ananse afafa, ɛte sɛ pata bi a ɔwɛmfoɔ abɔ.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
Ɔda hɔ te sɛ ɔdefoɔ, nanso ɔrenna saa bio; ɔbɛte nʼani no na ne nyinaa atu ayera.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Ahunahuna ba ne so sɛ nsuyire; ahum hwim no kɔ anadwo.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Apueeɛ mframa soa no kɔ, na ɔnni hɔ bio; ɛtwe no firi ne teberɛ.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Ɛbɔ no a ahummɔborɔ nni mu ɛberɛ a ɔredwane afiri ne tumi ase.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
Ɔde fɛ bɔ ne nsam na ɔpamoo no firi ne teberɛ.”
