Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Hiob toaa nʼasɛm so se,
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
“Sɛ Onyankopɔn te ase yi, nea wammu me atɛntrenee no, Otumfo a wama madi me kra mu awerɛhow,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
mmere dodow a nkwa wɔ me mu, na Onyankopɔn home wɔ me mu yi,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
mʼano renka amumɔyɛsɛm, na me tɛkrɛma rentwa nkontompo.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Merennye nto mu da sɛ nea woka no yɛ nokware; merenka me mudi nhyɛ, kosi sɛ mewu.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Mekura me trenee mu, merennyaa mu; sɛ mete ase yi, me tiboa remmu me fɔ.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
“Ma mʼatamfo nyɛ sɛ amumɔyɛfo, na wɔn a wokyi me nyɛ sɛ atorofo.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Anidaso bɛn na wɔn a wonni nyamesu no wɔ wɔ wɔn wu akyi, bere a Onyankopɔn agye wɔn nkwa afi wɔn nsam no?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
So Onyankopɔn tie wɔn sufrɛ bere a amanehunu aba wɔn so no ana?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
So wɔn ani begye wɔ Otumfo no mu? Wobesu afrɛ Onyankopɔn bere biara ana?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
“Mɛma mo Onyankopɔn tumi ho nkyerɛkyerɛ; meremfa Otumfo no akwan nhintaw.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Mo ankasa moahu eyinom nyinaa. Afei nsɛnhunu yi ase ne dɛn?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
“Eyi ne nea Onyankopɔn ahyɛ ato hɔ ama omumɔyɛfo, agyapade a otirimɔdenfo nya fi Otumfo no nkyɛn:
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Sɛ ɔwɔ mma dodow dɛn ara, wɔn nkrabea ne afoa; na nʼasefo rennidi mmee da.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Ɔyaredɔm besie wɔn a wɔbɛka wɔ nʼakyi, na wɔn akunafo rensu wɔn.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Ɛwɔ mu sɛ ɔhɔre dwetɛ te sɛ mfutuma na ɔboa ntama ano sɛ dɔte,
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
nea ɔpɛ gu hɔ no, atreneefo na wobefura na pɛpɛyɛfo no nso akyekyɛ dwetɛ no.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
Ofi a osi no te sɛ ananse abubummaba, ɛte sɛ pata bi a ɔwɛmfo abɔ.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
Ɔda hɔ te sɛ ɔdefo, nanso ɔrenna saa bio; ɔbɛtew nʼani no na ne nyinaa atu ayera.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Ahunahuna ba ne so sɛ nsuyiri; ahum hwim no kɔ anadwo.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Apuei mframa soa no kɔ, na onni hɔ bio; ɛtwe no fi ne tenabea.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Ɛbɔ no a ahummɔbɔ nni mu bere a ɔreguan afi ne tumi ase.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
Ɔde fɛw bɔ ne nsam na ɔpam no fi ne tenabea.”
