Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Y tornó Job a tomar su parábola, y dijo:
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
Vive el Dios que me quitó mi derecho; y el Omnipotente, que amargó mi alma:
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
Que todo el tiempo que mi alma estuviere en mí, y hubiere resuello de Dios en mis narices,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
Mis labios no hablarán iniquidad: ni mi lengua pronunciará engaño.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Nunca tal me acontezca, que yo os justifique: hasta morir no quitaré mi integridad de mí.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Mi justicia tengo asida, y no la aflojaré, no se avergonzará mi corazón de mis días.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
Sea como el impío mi enemigo, y como el inicuo mi adversario.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Porque ¿qué es la esperanza del hipócrita, si mucho hubiere robado, cuando Dios arrebatare su alma?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
¿Oirá Dios su clamor, cuando viniere sobre él la tribulación?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
¿Se deleitará en el Omnipotente? ¿llamará a Dios en todo tiempo?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
Yo os enseñaré lo que está en la mano de Dios: no esconderé lo que está acerca del Omnipotente.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
He aquí, que todos vosotros lo habéis visto: ¿por qué pues os desvanecéis con vanidad?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
Esta es la suerte del hombre impío acerca de Dios, y la herencia que los violentos han de recibir del Omnipotente.
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Si sus hijos fueren multiplicados, serán para la espada, y sus pequeños no se hartarán de pan.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Los que de ellos quedaren, en muerte serán sepultados, y sus viudas no llorarán.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Sí amontonare plata como polvo, y si aparejare ropa como lodo:
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
Aparejará, mas el justo se vestirá, y el inocente repartirá la plata.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
Edificó su casa como la polilla, y como cabaña que hizo alguna guarda.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
El rico dormirá, mas no será recogido: abrirá sus ojos, y no verá a nadie.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Asirán de él terrores como aguas: torbellino le arrebatará de noche.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Tomarle ha solano, e irse ha: y tempestad le arrebatará de su lugar.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Y echará sobre él, y no perdonará: huyendo huirá de su mano.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
Batirá sus manos sobre él, y desde su lugar le silbará.
