Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Job prosiguió su discurso:
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
¡Vive ʼElohim, Quien quitó mi derecho, y ʼEL-Shadday, Quien amargó mi alma,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
que mientras tenga aliento en mí, el hálito de ʼElohim en mis fosas nasales,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
mis labios no hablarán perversidad, ni mi lengua pronunciará engaño!
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Lejos de mí que les dé la razón. Hasta que expire no renunciaré a mi integridad.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Me aferraré a mi rectitud, y no la soltaré. Mi corazón no me reprochará en todos mis días.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
Sea mi enemigo como el perverso y mi oponente como el injusto.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Porque ¿cuál es la esperanza del impío, aunque mucho robó, cuando ʼElohim le quite su vida?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
¿Escuchará ʼElohim su clamor cuando le caiga la angustia?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
¿Se deleitó en ʼEL-Shadday? ¿Invocó a ʼElohim en todo tiempo?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
Los instruiré a ustedes en cuanto al poder de ʼElohim. No ocultaré lo relacionado con ʼEL-Shadday.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Si todos ustedes lo observaron, ¿por qué entonces actúan como necios?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
Esta es la parte de ʼElohim para el perverso y la herencia que los opresores reciben de ʼEL-Shadday:
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Aunque sus hijos se multipliquen, serán para la espada, y sus pequeños no tendrán suficiente pan.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Los que le sobrevivan, los sepultará la pestilencia, y sus viudas no los llorarán.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Aunque amontone plata como polvo y apile ropa como barro,
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
las amontonarás, pero el justo las vestirá, y los inocentes se repartirán la plata.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
Edificó su casa como la telaraña o como enramada de guardián.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
El perverso se acuesta rico, pero no volverá a serlo. Abre sus ojos, y no existe su riqueza:
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
De día lo asaltan los terrores como aguas, de noche lo arrebata la tormenta.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Un viento del este la levanta. La arranca de su vivienda, y se va.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Porque se lanzará sobre él y no perdonará, lo echará y no lo perdonará, aunque ciertamente trate de huir de su poder.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
ʼElohim [hace] que los hombres batan las manos contra él y lo saquen de su lugar con silbidos.
