Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Iyyoob haasaa isaa itti fufee akkana jedhe:
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
“Dhugaa Waaqa jiraataa murtii qajeelaa na dhowwate, Waaqa Waan Hunda Dandaʼu kan lubbuu koo hadheesse sanaa,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
hamma lubbuun na keessa jirtutti, hamma hafuurri Waaqaa funyaan koo keessa jirutti,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
afaan koo hammina hin dubbatu; arrabni koos nama hin gowwoomsu.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Isin qajeeltota jechuu, Waaqni ana irraa haa fagaatu; ani hamman duʼutti amanamummaa koo hin dhiisu.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Qajeelummaa koo jabeessee nan qabadha; gadis hin dhiisu; bara jireenya kootii guutuu qalbiin koo na hin komattu.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
“Diinni koo akka nama hamaa, mormituun koo akka nama jalʼaa haa taʼu!
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Yommuu Waaqni lubbuu isaa isa irraa fudhatee isa balleessutti, namni Waaqaaf hin bulle abdii maalii qaba?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
Yeroo rakkinni isatti dhufutti, Waaqni iyya isaa ni dhagaʼaa?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
Inni Waaqa Waan Hunda Dandaʼutti ni gammadaa? Yeroo hundas Waaqa waammataa?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
“Ani waaʼee harka Waaqaa isin nan barsiisa; waan Waaqa Waan Hunda Dandaʼu bira jirus isin hin dhoksu.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Hundi keessan waan kana argitaniirtu; yoos haasaan faayidaa hin qabne kun maali?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
“Carraan Waaqni nama hamaaf qoode, dhaalli namni jalʼaan Waaqa Waan Hunda Dandaʼu irraa argatu kana:
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Ijoolleen isaa akka malee baayʼatan iyyuu goraadeetu isaan eeggata; sanyiin isaas waan nyaatee quufu hin qabaatu.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Hambaa isaa dhaʼichatu awwaala; niitonni isaaniis hin booʼaniif.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Inni meetii akkuma biyyootti tuullatee uffata immoo akkuma supheetti kuufatu illee,
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
waan inni kuufate nama qajeelaatu uffata; meetii isaa illee nama balleessaa hin qabnetu qooddata.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
Manni inni ijaaru akkuma mana dholdholee ti; akkuma daasii eegduun ijaaruu ti.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
Inni utuma qabeenya qabuu dhaqee ciisa; garuu itti hin deebiʼu; yeroo inni ija banatutti, qabeenyi isaa hundi hin jiru.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Sodaan akkuma lolaa isa irra garagala; bubbeen hamaan immoo halkaniin isa fudhatee sokka.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Bubbeen baʼa biiftuu isa fudhata; innis hin argamu; bubbeen sunis lafa inni jiru irraa isa haxaaʼa.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Inni humna bubbee jalaa baʼuuf jedhee baqata; bubbeen sunis gara laafina tokko malee itti of darbata.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
Harka isaa dhadhaʼee itti qoosa; afuufees iddoo isaatii isa balleessa.”
