Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
욥이 또 비사를 들어 가로되
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
나의 의를 빼앗으신 하나님! 나의 영혼을 괴롭게 하신 전능자의 사심을 가리켜 맹세하노니
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
(나의 생명이 아직 내 속에 완전히 있고 하나님의 기운이 오히려 내 코에 있느니라)
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
결코 내 입술이 불의를 말하지 아니하며 내 혀가 궤휼을 발하지 아니하리라
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
나는 단정코 너희를 옳다 하지 아니하겠고 죽기 전에는 나의 순전함을 버리지 않을 것이라
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
내가 내 의를 굳게 잡고 놓지 아니하리니 일평생 내 마음이 나를 책망치 아니하리라
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
나의 대적은 악인 같이 되고 일어나 나를 치는 자는 불의한 자같이 되기를 원하노라
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
사곡한 자가 이익을 얻었으나 하나님이 그 영혼을 취하실 때에는 무슨 소망이 있으랴
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
환난이 그에게 임할 때에 하나님이 어찌 그 부르짖음을 들으시랴
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
그가 어찌 전능자를 기뻐하겠느냐 항상 하나님께 불러 아뢰겠느냐?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
하나님의 하시는 일을 내가 너희에게 가르칠 것이요 전능자의 뜻을 내가 숨기지 아니하리라
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
너희가 다 이것을 보았거늘 어찌하여 아주 허탄한 사람이 되었는고
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
악인이 하나님께 얻을 분깃, 강포자가 전능자에게 받을 산업은 이것이라
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
그 자손이 번성하여도 칼을 위함이요 그 후예는 식물에 배부르지 못할 것이며
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
그 남은 자는 염병으로 묻히리니 그의 과부들이 울지 못할 것이며
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
그가 비록 은을 티끌 같이 쌓고 의복을 진흙 같이 예비할지라도
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
그 예비한 것을 의인이 입을 것이요 그 은은 무죄자가 나눌 것이며
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
그 지은 집은 좀의 집 같고 상직군의 초막 같을 것이며
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
부자로 누우나 그 조상에게로 돌아가지 못할 것이요 눈을 뜬즉 없어졌으리라
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
두려움이 물 같이 그를 따라 미칠 것이요 폭풍이 밤에 그를 빼앗아갈 것이며
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
동풍이 그를 날려 보내며 그 처소에서 몰아 내리라
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
하나님이 그를 아끼지 아니하시고 쏘시나니 그가 그 손에서 피하려 하여도 못할 것이라
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
사람들이 박장하며 비소하고 그 처소에서 몰아내리라
