Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
| ויסף איוב שאת משלו ויאמר׃ |
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
| חי אל הסיר משפטי ושדי המר נפשי׃ |
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
| כי כל עוד נשמתי בי ורוח אלוה באפי׃ |
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
| אם תדברנה שפתי עולה ולשוני אם יהגה רמיה׃ |
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
| חלילה לי אם אצדיק אתכם עד אגוע לא אסיר תמתי ממני׃ |
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
| בצדקתי החזקתי ולא ארפה לא יחרף לבבי מימי׃ |
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
| יהי כרשע איבי ומתקוממי כעול׃ |
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
| כי מה תקות חנף כי יבצע כי ישל אלוה נפשו׃ |
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
| הצעקתו ישמע אל כי תבוא עליו צרה׃ |
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
| אם על שדי יתענג יקרא אלוה בכל עת׃ |
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
| אורה אתכם ביד אל אשר עם שדי לא אכחד׃ |
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
| הן אתם כלכם חזיתם ולמה זה הבל תהבלו׃ |
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
| זה חלק אדם רשע עם אל ונחלת עריצים משדי יקחו׃ |
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
| אם ירבו בניו למו חרב וצאצאיו לא ישבעו לחם׃ |
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
| שרידו במות יקברו ואלמנתיו לא תבכינה׃ |
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
| אם יצבר כעפר כסף וכחמר יכין מלבוש׃ |
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
| יכין וצדיק ילבש וכסף נקי יחלק׃ |
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
| בנה כעש ביתו וכסכה עשה נצר׃ |
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
| עשיר ישכב ולא יאסף עיניו פקח ואיננו׃ |
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
| תשיגהו כמים בלהות לילה גנבתו סופה׃ |
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
| ישאהו קדים וילך וישערהו ממקמו׃ |
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
| וישלך עליו ולא יחמל מידו ברוח יברח׃ |
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
| ישפק עלימו כפימו וישרק עליו ממקמו׃ |
