Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Et Job continua son discours sentencieux, et dit:
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
Par le Dieu qui a mis mon droit de côté, par le Tout-Puissant qui a rempli mon âme d'amertume,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
Tant qu'un souffle me restera, tant que l'esprit de Dieu sera dans mes narines,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
Mes lèvres ne prononceront rien d'injuste, et ma langue ne dira rien de faux.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Loin de moi la pensée de vous donner raison! Jusqu'à mon dernier soupir, je ne me dépouillerai pas de mon intégrité.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
J'ai maintenu ma justice, et je ne faiblirai pas; ma conscience ne me reproche aucun de mes jours.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
Que mon ennemi soit comme le méchant, et mon adversaire comme l'injuste!
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Car quel sera l'espoir de l'impie, quand Dieu retranchera, quand Dieu arrachera son âme?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
Dieu entendra-t-il ses cris, quand la détresse viendra sur lui?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
Trouvera-t-il son plaisir dans le Tout-Puissant? Invoquera-t-il Dieu en tout temps?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
Je vous enseignerai comment Dieu agit, et je ne vous cacherai pas la pensée du Tout-Puissant.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Voici, vous-mêmes, vous avez tous vu ces choses, et pourquoi donc vous laissez-vous aller à ces vaines pensées
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
Voici la part que Dieu réserve au méchant, et l'héritage que les violents reçoivent du Tout-Puissant.
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
Si ses enfants se multiplient, c'est pour l'épée; et ses rejetons ne seront pas rassasiés de pain.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Ses survivants seront ensevelis par la peste, et leurs veuves ne les pleureront pas.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Qu'il amasse de l'argent comme la poussière, qu'il entasse des vêtements comme de la boue,
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
Il entassera, et le juste s'en revêtira, et l'innocent se partagera son argent.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
Il se bâtit une maison comme celle de la teigne, comme la cabane du gardien des vignes.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
Il se couche riche, et c'est pour la dernière fois; il ouvre ses yeux, et il n'est plus;
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Les frayeurs l'atteignent comme des eaux débordées; la tempête le ravit dans la nuit.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Le vent d'Orient l'emporte, et il s'en va; il l'arrache de sa place comme un tourbillon.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Le Seigneur jette sur lui ses traits, et ne l'épargne pas; il fuit de toute sa force devant sa main.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
On bat des mains contre lui; on le chasse à coups de sifflets.
