Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Job again took up his parable, and said,
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
“As God lives, who has taken away my right, the Almighty, who has made my soul bitter
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
(for the length of my life is still in me, and the spirit of God is in my nostrils);
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
surely my lips will not speak unrighteousness, neither will my tongue utter deceit.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Far be it from me that I should justify you. Until I die I will not put away my integrity from me.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
I hold fast to my righteousness, and will not let it go. My heart will not reproach me so long as I live.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
“Let my enemy be as the wicked. Let him who rises up against me be as the unrighteous.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
For what is the hope of the godless, when he is cut off, when God takes away his life?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
Will God hear his cry when trouble comes on him?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
Will he delight himself in the Almighty, and call on God at all times?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
I will teach you about the hand of God. I will not conceal that which is with the Almighty.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Behold, all of you have seen it yourselves; why then have you become altogether vain?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
“This is the portion of a wicked man with God, the heritage of oppressors, which they receive from the Almighty.
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
If his children are multiplied, it is for the sword. His offspring will not be satisfied with bread.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Those who remain of him will be buried in death. His widows will make no lamentation.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Though he heap up silver as the dust, and prepare clothing as the clay;
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
he may prepare it, but the just will put it on, and the innocent will divide the silver.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
He builds his house as the moth, as a booth which the watchman makes.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
He lies down rich, but he will not do so again. He opens his eyes, and he is not.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Terrors overtake him like waters. A storm steals him away in the night.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
The east wind carries him away, and he departs. It sweeps him out of his place.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
For it hurls at him, and does not spare, as he flees away from his hand.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
Men will clap their hands at him, and will hiss him out of his place.
