Йов 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Job loh amah kah a huel ham te a koei tih,
2 „ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
“Pathen kah hingnah loh kai kah laitloeknah a khoe tih Tlungthang lo ka hinglu a phaep.
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
Ka khuikah ka hiil boeih neh ka hnarhong khuikah he Pathen mueihla ni.
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
Ka hmuilai loh dumlai thui boel saeh lamtah ka lai loh palyal la caitawk boel saeh.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
Nangmih te kan tang sak atah kai ham savisava. Ka pal duela ka muelhtuetnah he kamah lamloh ka khoe mahpawh.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Ka duengnah te ka kop vetih ka hlah mahpawh. Kamah tue lamlong tah ka thinko he veet voel mahpawh.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
Ka thunkha te a halang bangla, kai aka tlai thil khaw a boethae bangla om saeh.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Lailak kah ngaiuepnah tah menim? A mueluem tih Pathen loh a hinglu a bong pah.
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
A soah citcai loh a pai vaengah a pangngawlnah te Pathen loh a hnatun nim?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
Tlungthang dongah pang a dok vetih, a tue boeih ah Pathen a khue bitni.
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
Pathen kah kut te nangmih kan thuinuet phoe vetih, Tlungthang taengkah te ka phah mahpawh.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
Nangmih boeih khaw na hmuh vaengah balae tih a honghi neh na hoemdawk he.
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
Halang hlang loh Pathen taeng lamkah khoyo neh hlanghaeng loh Tlungthang taeng lamkah rho a dang he,
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
a ca te cunghang hamla a ping pah tih a cadil cahma khaw buh cung uh mahpawh.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
A rhaengnaeng, a rhaengnaeng te dueknah loh a up vetih a nuhmai rhoek loh rhah uh mahpawh.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
Cak te laipi bangla hmoeng vetih hnicu te dikpo bangla soe ni.
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
Tawn cakhaw aka dueng loh a bai vetih cak te ommongsitoe loh a tael ni.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
A im te ning bangla a sak tih dungtlungim bangla rhalrhing a khueh.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
Hlanglen la yalh dae khoem uh mahpawh. A mik a dai dae amah om voel pawh.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
Anih te tui bangla mueirhih loh a phatawt khoyin ah cangpalam loh a pom.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
Anih te kanghawn loh a khuen tih khum. Te vaengah anih te amah hmuen lamloh a yawn.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Anih te a voeih tih lungma a ti pawt dongah a kut lamloh yong la yong coeng.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
A taengah a kut a paeng uh tih anih te amah hmuen lamloh kut a ving thil.
