Йов 26
1 А Йов відповів та й сказав:
Аюп [Билдадқа] җававән мундақ деди: —
2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
«Мағдурсиз кишигә қалтис ярдәмләрни беривәттиң! Биләклири күчсиз адәмни карамәт қутқузувәттиң!
3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
Әқли йоқ кишигә қалтис несиһәтләрни қиливәттиң! Вә униңға аламәт билимләрни намайән қиливәттиң!
4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
Сән зади кимниң мәдити билән бу сөзләрни қилдиң? Сәндин чиқиватқини кимниң роһи?
5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
— «Әрваһлар, йәни су астидикиләр, Шундақла у йәрдә барлиқ туруватқанлар толғинип кетиду;
Бәрһәқ, [Худаниң] алдида тәһтисараму йепинчисиз көрүниду, Һалакәтниңму япқучи йоқтур. (Sheol h7585)
7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
У [йәрниң] шималий [қутупини] аләм бошлуғиға созған, У йәр [шарини] бошлуқ ичидә муәлләқ қилған;
8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
У суларни қоюқ булутлири ичигә жиғиду, Булут уларниң еғирлиғи биләнму житилип кәтмәйду.
9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
У айниң йүзини япиду, У булутлири билән уни тосиду.
10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
У суларниң үстигә чәмбәр сизип қойған, Буниң билән У йоруқлуқ һәм қараңғулуқниң чегарасини бекиткән.
11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
Асманларниң түврүклири тәврәп кетиду, Униң әйивини аңлапла алақзадә болуп кетиду.
12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
У деңизни қудрити билән тиничландуриду; Өз һекмити билән Раһабни парә-парә қилип янҗиветиду.
13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
Униң Роһи билән асманлар безәлгән, Униң қоли тез қачқан әҗдиһани санҗийду.
14 Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
Мана, бу ишлар пәқәт униң қилғанлириниң кичиккинә бир қисмидур, халас; Униң сөз-каламидин аңлаватқинимиз наһайити пәс бир шивирлаш, халас! Униң пүткүл зор қудритиниң гүлдүрмамисини болса кимму чүшинәлисун?!».
