< Йов 26 >
1 А Йов відповів та й сказав:
Un Ījabs atbildēja un sacīja:
2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
Kā tu nu palīdzējis nestipram un stiprinājis nespēcīgo elkoni!
3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
Kā tu nu padomu devis negudram un saprašanu izrādījis ļoti skaidri!
4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
Kam tu teic šos vārdus, un kā dvaša no tevis iziet?
5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Miroņi sāk trīcēt apakš ūdeņiem, un tie, kas tur mīt.
6 Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol )
Elle Viņa priekšā ir atvērta, un nāves bezdibenim nav apsega. (Sheol )
7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
Viņš zvaigžņu debesi gaisā izpletis un zemi piekāris, kur nekas.
8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
Viņš saņem ūdeni Savos mākoņos, un padebeši apakš Viņa nesaplīst.
9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
Viņš aizklāj Savu goda krēslu, Viņš izpleš tam priekšā Savu padebesi.
10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
Viņš ap ūdeņiem licis ežu, līdz kur gaisma un tumsa šķirās.
11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
Debess pīlāri trīc un iztrūcinājās no Viņa draudiem.
12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
Caur Viņa spēku jūra saceļas viļņos, un caur Viņa ziņu augstie viļņi tiek sašķelti.
13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
Caur Viņa vēju debess paliek skaidra, un Viņa roka nodur žiglo čūsku.
14 Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
Redzi, tā ir Viņa ceļu maliņa, un kāda lēna balss tikai, ko samanām; kas Viņa varas pērkoni varētu dzirdēt?