Йов 26
1 А Йов відповів та й сказав:
Job reprit la parole et dit:
2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
Comme tu sais secourir la faiblesse, soutenir les bras défaillants!
3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
Comme tu sais conseiller l’ignorance et répandre la science à profusion!
4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
A l’adresse de qui as-tu débité ton discours et de qui l’inspiration a-t-elle passé par ta bouche?
5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Les ombres des trépassés se prennent à trembler au-dessous des eaux et de leurs habitants.
Le Cheol est à nu devant lui et l’abîme n’a pas de voile. (Sheol h7585)
7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
Il étend le Septentrion sur le vide, il suspend la terre sur le néant.
8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
Il emmagasine les eaux dans ses nuages, sans que la nuée crève sous leur poids.
9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
Il dérobe la vue de son trône, en déroulant sur lui sa nuée.
10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
Il a tracé un cercle sur la surface des eaux, jusqu’au point où la lumière confine aux ténèbres.
11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
Les colonnes du ciel frémissent et s’effarent sous sa menace.
12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
Par sa force, il dompte la mer et, par sa sagesse, il en brise l’orgueil.
13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
Par son souffle, le ciel s’éclaircit; sa main transperce le serpent aux replis tortueux.
14 Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
Eh bien! Ce n’est là qu’une partie de ses actes; quel faible écho nous en avons recueilli! Mais le tonnerre de ses exploits, qui pourrait le concevoir?
