Йов 26
1 А Йов відповів та й сказав:
Alors Job prit la parole et dit:
2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
Comme tu sais venir en aide à la faiblesse, prêter secours au bras sans force!
3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
Comme tu conseilles bien l’ignorant! Quelle abondance de sagesse tu fais paraître!
4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
À qui adresses-tu des paroles? Et de qui est l’esprit qui sort de ta bouche?
5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Devant Dieu, les ombres tremblent sous les eaux et leurs habitants.
Le schéol est à nu devant lui, et l’abîme n’a point de voile. (Sheol h7585)
7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
Il étend le septentrion sur le vide, il suspend la terre sur le néant.
8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
Il renferme les eaux dans ses nuages, et les nues ne se déchirent pas sous leur poids.
9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
Il voile la face de son trône, il étend sur lui ses nuées.
10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
Il a tracé un cercle à la surface des eaux, au point de division de la lumière et des ténèbres.
11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
Les colonnes du ciel s’ébranlent, et s’épouvantent à sa menace.
12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
Par sa puissance il soulève la mer, par sa sagesse il brise l’orgueil.
13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
Par son souffle le ciel devient serein, sa main a formé le serpent fuyard.
14 Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
Tels sont les bords de ses voies, le léger murmure que nous en percevons; mais le tonnerre de sa puissance, qui pourra l’entendre?
