< Йов 24 >

1 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
מדוע משדי לא נצפנו עתים וידעו לא חזו ימיו׃
2 Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
גבלות ישיגו עדר גזלו וירעו׃
3 займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
חמור יתומים ינהגו יחבלו שור אלמנה׃
4 вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
יטו אביונים מדרך יחד חבאו עניי ארץ׃
5 Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
הן פראים במדבר יצאו בפעלם משחרי לטרף ערבה לו לחם לנערים׃
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
בשדה בלילו יקצירו וכרם רשע ילקשו׃
7 на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
ערום ילינו מבלי לבוש ואין כסות בקרה׃
8 мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
מזרם הרים ירטבו ומבלי מחסה חבקו צור׃
9 Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
יגזלו משד יתום ועל עני יחבלו׃
10 Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
ערום הלכו בלי לבוש ורעבים נשאו עמר׃
11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
בין שורתם יצהירו יקבים דרכו ויצמאו׃
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
מעיר מתים ינאקו ונפש חללים תשוע ואלוה לא ישים תפלה׃
13 Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
המה היו במרדי אור לא הכירו דרכיו ולא ישבו בנתיבתיו׃
14 На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
לאור יקום רוצח יקטל עני ואביון ובלילה יהי כגנב׃
15 А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
ועין נאף שמרה נשף לאמר לא תשורני עין וסתר פנים ישים׃
16 Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
חתר בחשך בתים יומם חתמו למו לא ידעו אור׃
17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
כי יחדו בקר למו צלמות כי יכיר בלהות צלמות׃
18 Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
קל הוא על פני מים תקלל חלקתם בארץ לא יפנה דרך כרמים׃
19 Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)
ציה גם חם יגזלו מימי שלג שאול חטאו׃ (Sheol h7585)
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
ישכחהו רחם מתקו רמה עוד לא יזכר ותשבר כעץ עולה׃
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
רעה עקרה לא תלד ואלמנה לא ייטיב׃
22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
ומשך אבירים בכחו יקום ולא יאמין בחיין׃
23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
יתן לו לבטח וישען ועיניהו על דרכיהם׃
24 піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
רומו מעט ואיננו והמכו ככל יקפצון וכראש שבלת ימלו׃
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
ואם לא אפו מי יכזיבני וישם לאל מלתי׃

< Йов 24 >