Йов 24
1 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Why are times not laid up by the Almighty? and why do not they which know him see his days?
2 Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
There are that remove the landmarks; they violently take away flocks, and feed them.
3 займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
They drive away the ass of the fatherless, they take the widow’s ox for a pledge.
4 вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
They turn the needy out of the way: the poor of the earth hide themselves together.
5 Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
Behold, as wild asses in the desert they go forth to their work, seeking diligently for meat; the wilderness [yieldeth] them food for their children.
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
They cut their provender in the field; and they glean the vintage of the wicked.
7 на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
They lie all night naked without clothing, and have no covering in the cold.
8 мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
They are wet with the showers of the mountains, and embrace the rock for want of a shelter.
9 Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
There are that pluck the fatherless from the breast, and take a pledge of the poor:
10 Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
[So that] they go about naked without clothing, and being an-hungred they carry the sheaves;
11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
They make oil within the walls of these men; they tread [their] winepresses, and suffer thirst.
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
From out of the populous city men groan, and the soul of the wounded crieth out: yet God imputeth it not for folly.
13 Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
These are of them that rebel against the light; they know not the ways thereof, nor abide in the paths thereof.
14 На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
The murderer riseth with the light, he killeth the poor and needy; and in the night he is as a thief.
15 А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
The eye also of the adulterer waiteth for the twilight, saying, No eye shall see me: and he disguiseth his face.
16 Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
In the dark they dig through houses: they shut themselves up in the daytime; they know not the light.
17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
For the morning is to all of them as the shadow of death; for they know the terrors of the shadow of death.
18 Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
He is swift upon the face of the waters; their portion is cursed in the earth: he turneth not by the way of the vineyards.
Drought and heat consume the snow waters: [so doth] Sheol [those which] have sinned. (Sheol h7585)
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
The womb shall forget him; the worm shall feed sweetly on him; he shall be no more remembered: and unrighteousness shall be broken as a tree.
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
He devoureth the barren that beareth not; and doeth not good to the widow.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
He draweth away the mighty also by his power: he riseth up, and no man is sure of life.
23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
[God] giveth them to be in security, and they rest thereon; and his eyes are upon their ways.
24 піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
They are exalted; yet a little while, and they are gone; yea, they are brought low, they are taken out of the way as all other, and are cut off as the tops of the ears of corn.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
And if it be not so now, who will prove me a liar, and make my speech nothing worth?
