Йов 24
1 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Why are not times [of punishment] treasured up by the Almighty, and why do his adorers not see his days [of retribution]?
2 Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
[The wicked] remove landmarks: they rob flocks, and feed them.
3 займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
They drive away the ass of the fatherless, they take in pledge the widow's ox.
4 вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
They chase the needy out of the highway: altogether hide themselves the poor of the earth.
5 Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
Behold, as wild asses in the wilderness go they forth to their work, rising betimes after [their] prey: the desert yieldeth food for them and for their young men.
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
In the field they reap their food; and in the vineyard of the wicked they gather the fruit.
7 на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
They cause [the poor] to spend the night naked, without clothing and without any covering in the cold.
8 мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
Through the sweeping rain of the mountains are they made wet, and for want of a shelter do they embrace the rock.
9 Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
The others pluck from the breast the fatherless, and the garment of the poor they take in pledge.
10 Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
They cause him to go naked without clothing, and from the hungry they take away the sheaf:
11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
Within their walls do they make oil, they tread their wine-presses, and suffer thirst.
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
Out of a populous city is groaning heard, and the soul of the deadly wounded crieth out: yet God regardeth it not as an offence.
13 Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
Yon men are of those that rebel against the light: they know not its ways, nor abide in its paths.
14 На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
With the earliest light riseth the murderer, he slayeth the poor and needy, and in the night he becometh like the thief.
15 А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
And the eye of the adulterer watcheth for the twilight, saying, No eye will see me; and placeth a covering on his face.
16 Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
They break into houses in the dark, in the daytime they lock themselves in: they know not the light.
17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
For to all of these alike is the morning as the shadow of death; for they are familiar with the terrors of the shadow of death.
18 Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
Swift are such men [to flee] on the face of the water; accursed is their field on the land; none of them turneth himself to the way, of the vineyards.
Drought and heat speedily consume the snow-waters: so doth the grave those who have sinned. (Sheol h7585)
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
The mother that bore such a one will forget him; the worm will feed sweetly on him; he will be no more remembered; and like a tree will wickedness be broken.
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
He ill-treateth the barren that heareth not; and to the widow he acteth not well.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
But he also draweth down the mighty with his power: he riseth up, no one is sure of life.
23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
To such [God] granteth to be in safety, that he may find support; and His eyes are upon their ways.
24 піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
They are exalted; in but a little while they are no more; and they are brought down low: like all others are they gathered in, and like the top of the ear of corn are they cut off.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
But if it be not so, who will prove me a liar, and render nought my word?
