Йов 24
1 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
WHY, seeing times are not hidden from the Almighty, do they that know him not see his days?
2 Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
Some remove the landmarks; they violently take away flocks, and feed thereof.
3 займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
They drive away the ass of the fatherless, they take the widow’s ox for a pledge.
4 вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
They turn the needy out of the way: the poor of the earth hide themselves together.
5 Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
Behold, as wild asses in the desert, go they forth to their work; rising betimes for a prey: the wilderness yieldeth food for them and for their children.
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
They reap every one his corn in the field: and they gather the vintage of the wicked.
7 на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
They cause the naked to lodge without clothing, that they have no covering in the cold.
8 мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
They are wet with the showers of the mountains, and embrace the rock for want of a shelter.
9 Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
They pluck the fatherless from the breast, and take a pledge of the poor.
10 Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
They cause him to go naked without clothing, and they take away the sheaf from the hungry;
11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
Which make oil within their walls, and tread their winepresses, and suffer thirst.
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
Men groan from out of the city, and the soul of the wounded crieth out: yet God layeth not folly to them.
13 Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
They are of those that rebel against the light; they know not the ways thereof, nor abide in the paths thereof.
14 На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
The murderer rising with the light killeth the poor and needy, and in the night is as a thief.
15 А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
The eye also of the adulterer waiteth for the twilight, saying, No eye shall see me: and disguiseth his face.
16 Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
In the dark they dig through houses, which they had marked for themselves in the daytime: they know not the light.
17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
For the morning is to them even as the shadow of death: if one know them, they are in the terrors of the shadow of death.
18 Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
He is swift as the waters; their portion is cursed in the earth: he beholdeth not the way of the vineyards.
Drought and heat consume the snow waters: so doth the grave those which have sinned. (Sheol h7585)
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
The womb shall forget him; the worm shall feed sweetly on him; he shall be no more remembered; and wickedness shall be broken as a tree.
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
He evil entreateth the barren that beareth not: and doeth not good to the widow.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
He draweth also the mighty with his power: he riseth up, and no man is sure of life.
23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
Though it be given him to be in safety, whereon he resteth; yet his eyes are upon their ways.
24 піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
They are exalted for a little while, but are gone and brought low; they are taken out of the way as all other, and cut off as the tops of the ears of corn.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
And if it be not so now, who will make me a liar, and make my speech nothing worth?
