Йов 24
1 Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Howe should not the times be hid from the Almightie, seeing that they which knowe him, see not his dayes?
2 Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
Some remoue the land marks, that rob the flockes and feede thereof.
3 займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
They leade away the asse of the fatherles: and take the widowes oxe to pledge.
4 вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
They make the poore to turne out of the way, so that the poore of the earth hide themselues together.
5 Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
Behold, others as wilde asses in the wildernesse, goe forth to their businesse, and rise early for a praye: the wildernesse giueth him and his children foode.
6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
They reape his prouision in the fielde, but they gather the late vintage of the wicked.
7 на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
They cause the naked to lodge without garment, and without couering in the colde.
8 мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
They are wet with the showres of the moutaines, and they imbrace the rocke for want of a couering.
9 Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
They plucke the fatherles from the breast, and take the pledge of the poore.
10 Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
They cause him to go naked without clothing, and take the glening from the hungrie.
11 Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
They that make oyle betweene their walles, and treade their wine presses, suffer thirst.
12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
Men cry out of the citie, and the soules of the slayne cry out: yet God doth not charge them with follie.
13 Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
These are they, that abhorre the light: they know not the wayes thereof, nor continue in the paths thereof.
14 На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
The murtherer riseth earely and killeth the poore and the needie: and in the night he is as a theefe.
15 А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
The eye also of the adulterer waiteth for the twilight, and sayth, None eye shall see me, and disguiseth his face.
16 Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
They digge through houses in the darke, which they marked for themselues in the daye: they knowe not the light.
17 бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
But the morning is euen to them as the shadow of death: if one knowe them, they are in the terrours of the shadowe of death.
18 Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
He is swift vpon the waters: their portion shalbe cursed in the earth: he will not behold the way of the vineyardes.
As the dry ground and heate consume the snowe waters, so shall the graue the sinners. (Sheol h7585)
20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
The pitifull man shall forget him: the worme shall feele his sweetenes: he shalbe no more remembered, and the wicked shalbe broke like a tree.
21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
He doth euil intreat ye barren, that doeth not beare, neither doeth he good to the widowe.
22 А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
He draweth also the mighty by his power, and when he riseth vp, none is sure of life.
23 Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
Though men giue him assurance to be in safetie, yet his eyes are vpon their wayes.
24 піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
They are exalted for a litle, but they are gone, and are brought lowe as all others: they are destroyed, and cut off as the toppe of an eare of corne.
25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
But if it be not so, where is he? or who wil proue me a lyer, and make my words of no value?
