Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Pagkatapos sumagot si Job at sinabi,
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
“Kahit ngayon ay mapait ang aking dinadaing; mas mabigat ang aking paghihirap kaysa sa aking paghihinagpis.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
O, sana alam ko kung saan ko siya matatagpuan! O, sana makalapit ako sa kinaroroonan niya!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
Ilalatag ko sa kaniyang harapan ang aking kaso at pupunuin ang aking bibig ng pangangatwiran.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Matututunan ko ang mga salita na isasagot niya at mauunawaan ko ang sasabihin niya sa akin.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Makikipagtalo ba siya laban sa akin sa kadakilaan ng kaniyang kapangyarihan? Hindi, pakikinggan niya ako.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Doon maaaring makipagtalo sa kaniya ang taong matuwid. Sa ganitong paraan mapapawalang-sala ako magpakailanman ng aking hukom.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Tingnan ninyo, pumupunta ako pasilangan, pero wala siya roon, at pumupunta ako pakanluran, pero hindi ko siya maramdaman.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Sa hilaga, kung saan siya gumagawa, pero hindi ko siya makita, at sa timog, kung saan niya tinatago ang kaniyang sarili para hindi ko siya makita.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Pero alam niya ang daanan na aking tinatahak; kapag sinubukan na niya ako, lilitaw ako tulad ng ginto.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Nanindigan ang aking mga paa sa kaniyang mga yapak; pinanatili ko ang pamamaraan niya at hindi lumihis.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Hindi ko tinalikuran ang mga kautusan ng kaniyang mga labi; iningatan ko sa aking puso ang mga salita ng kaniyang bibig.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Pero kakaiba siya, sino ang kayang magpatalikod sa kaniya? Kung ano ang ninanais niya, ginagawa niya.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Dahil isinasakatuparan niya ang mga atas niya laban sa akin; marami ang mga tulad nito.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Kaya, natatakot ako sa kaniyang presensiya; kapag iniisip ko siya, natatakot ako sa kaniya.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Dahil pinahina ng Diyos ang aking puso; sinindak ako ng Makapangyarihan.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Hindi dahil sa pinutol ako ng kadiliman, ni tinatakpan ng makapal na kadiliman ang aking mukha.
