Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Ipapo Jobho akapindura akati:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
“Kunyange nanhasi ndinonyunyuta ndine shungu; ruoko rwake runondiremera kunyange ndiri pakugomera kwangu.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Dai chete ndaiziva kwandingamuwana; dai chete ndaigona kuenda kwaanogara!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
Ndaitaura hangu mhaka yangu pamberi pake, uye ndaizadza muromo wangu nenharo.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Ndaizoziva hangu zvaaizondipindura, uye ndaizocherechedza zvaaizoreva.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Kuti aizondidzivisa nesimba guru here? Kwete, haaizondipomera mhaka.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Ipapo munhu akarurama aigona kuzotaura mhaka yake pamberi pake, uye ndaizosunungurwa kubva pamutongi wangu nokusingaperi.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
“Asi kana ndikaenda kumabvazuva, iye haako; kana ndikaenda kumavirira, handimuwani.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Paanenge ari pabasa nechokumusoro, handimuoni; paanotsaukira zasi, handikwanisi kumuona.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Asi iye anoziva nzira yandinofamba nayo; kana apedza kundiedza, ndichabuda ndava segoridhe.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Tsoka dzangu dzakanyatsotevera paakatsika; ndakarambira panzira dzake ndisingambotsaukiri parutivi.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Handina kumbobva pamirayiro yemiromo yake; ndakakoshesa mashoko omuromo wake kupfuura chingwa changu chamazuva ose.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
“Asi iye anomira oga, uye ndiani angapikisana naye? Anoita zvaanoda.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Anoita zvaakatema pamusoro pangu, uye urongwa huzhinji hwakadai achinahwo mudura rake.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Ndokusaka ndichitya pamberi pake; pandinofunga nezvose izvi, ndomutya.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Mwari akaita kuti mwoyo wangu unete; Wamasimba Ose akandivhundutsa.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Kunyange zvakadaro rima harina kuita kuti ndinyarare, iro rima guru rinofukidza chiso changu.
