Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
A odpowiadając Ijob rzekł:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
Czemuż jeszcze uporem zowiecie narzekanie moje, choć bieda moja cięższa jest niż wzdychanie moje?
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Obym wiedział, gdziebym go mógł znaleść, szedłbym aż do stolicy jego.
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
Przełożyłbym przed nim sprawę moję, a usta moje napełniłbym dowodami.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Dowiedziałbym się, jakoby mi odpowiedział, a zrozumiałbym, coby mi rzekł.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Izaż się w wielkości siły swojej będzie spierał ze mną? Nie; i owszem sam mi doda siły.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Tamby się człowiek szczery rozprawił z nim, i byłbym wolnym wiecznie od sędziego mego.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Ale oto, pójdęli wprost, niemasz go; a jeźli nazad, nie dojdę go.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Pójdęli w lewo, choćby zatrudniony był, nie oglądam go; ukryłliby się w prawo, nie ujrzę go,
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Gdyż on zna drogę moję; a będzieli mię doświadczał, jako złoto wynijdę.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Śladu jego trzymała się noga moja; drogim jego przestrzegał, a nie zstępowałem z niej.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Od przykazania ust jego nie odchylałem się; owszem, postanowiłem u siebie zachować słowa ust jego.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Jeźli on przy swem stanie, któż go odwróci? bo co dusza jego żąda, to uczyni:
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Bo on wykona, co postanowił o mnie, a takowych przykładów dosyć jest u niego.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Przetoż od oblicza jego strwożyłem się, a uważając to, lękam się go.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Bóg zemdlił serce moje, a Wszechmocny zatrwożył mną.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Tak, żem mało nie zginął od ciemności; bo przed oblicznością moją nie zakrył zamroczenia.
