Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
| וַיַּעַן אִיּוֹב וַיֹּאמַֽר׃ |
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
| גַּם־הַיּוֹם מְרִי שִׂחִי יָדִי כָּבְדָה עַל־אַנְחָתִֽי׃ |
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
| מִֽי־יִתֵּן יָדַעְתִּי וְאֶמְצָאֵהוּ אָבוֹא עַד־תְּכוּנָתֽוֹ׃ |
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
| אֶעֶרְכָה לְפָנָיו מִשְׁפָּט וּפִי אֲמַלֵּא תוֹכָחֽוֹת׃ |
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
| אֵדְעָה מִלִּים יַעֲנֵנִי וְאָבִינָה מַה־יֹּאמַר־לִֽי׃ |
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
| הַבְּרׇב־כֹּחַ יָרִיב עִמָּדִי לֹא אַךְ־הוּא יָשִׂם בִּֽי׃ |
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
| שָׁם יָשָׁר נוֹכָח עִמּוֹ וַאֲפַלְּטָה לָנֶצַח מִשֹּׁפְטִֽי׃ |
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
| הֵן קֶדֶם אֶהֱלֹךְ וְאֵינֶנּוּ וְאָחוֹר וְֽלֹא־אָבִין לֽוֹ׃ |
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
| שְׂמֹאול בַּעֲשֹׂתוֹ וְלֹא־אָחַז יַעְטֹף יָמִין וְלֹא אֶרְאֶֽה׃ |
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
| כִּֽי־יָדַע דֶּרֶךְ עִמָּדִי בְּחָנַנִי כַּזָּהָב אֵצֵֽא׃ |
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
| בַּאֲשֻׁרוֹ אָחֲזָה רַגְלִי דַּרְכּוֹ שָׁמַרְתִּי וְלֹא־אָֽט׃ |
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
| מִצְוַת שְׂפָתָיו וְלֹא אָמִישׁ מֵחֻקִּי צָפַנְתִּי אִמְרֵי־פִֽיו׃ |
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
| וְהוּא בְאֶחָד וּמִי יְשִׁיבֶנּוּ וְנַפְשׁוֹ אִוְּתָה וַיָּֽעַשׂ׃ |
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
| כִּי יַשְׁלִים חֻקִּי וְכָהֵנָּה רַבּוֹת עִמּֽוֹ׃ |
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
| עַל־כֵּן מִפָּנָיו אֶבָּהֵל אֶתְבּוֹנֵן וְאֶפְחַד מִמֶּֽנּוּ׃ |
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
| וְאֵל הֵרַךְ לִבִּי וְשַׁדַּי הִבְהִילָֽנִי׃ |
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
| כִּֽי־לֹא נִצְמַתִּי מִפְּנֵי־חֹשֶׁךְ וּמִפָּנַי כִּסָּה־אֹֽפֶל׃ |
