Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Darauf erwidert Job und spricht:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
"Auch heut ist meine Klage bitter; ich lege allen Nachdruck auf mein Seufzen.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Ach, daß ich ihn zu finden wüßte, vor seinen Stuhl gelangen könnte
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
und dürfte meine Sache ihm vorlegen und mit Beweisen meinen Mund anfüllen
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
und dürfte seine Antwort hören, vernehmen, was er mir zu sagen weiß!
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Ob er mit starken Gründen mit mir rechten wollte, ob er in Staunen mich versetzen könnte?
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Da stünde dann ein braver Mann vor ihm; ich wäre dann für immer meiner Richter ledig.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Doch wenn ich ostwärts geh, so läßt er sich nicht finden, und westwärts, so gewahr ich ihn auch nicht.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Und wäre er im Norden, ich sähe ihn doch nicht, und böge er nach Süden ab, ich schaute ihn doch nirgends.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Mein Weg, auf dem ich stehe, ist ihm wohlbekannt, und prüft er mich, dann würde er wie Gold mich finden.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Mein Fuß ging stets in seinen Gleisen; ich wankte nicht von seinem Weg.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Von seiner Lippe Lehre wich ich nicht; und seines Mundes Worte hob ich ohnegleichen auf.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Er ist nun wahrhaft einzigartig. Wer kann ihm wehren? Was er beschließt, das führt er aus.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Er will mein Maß erfüllen, und solcherlei hat er noch viel bei sich.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Drum bin ich über ihn erschrocken; mir graut vor ihm, wenn ich dran denke.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Gebrochen hat das Herz mir Gott; mit Schrecken hat mich der Allmächtige erfüllt.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Denn ob des Dunkels fühle ich mich schon vernichtet, dieweil in Düsterkeit gehüllt ich bin."
