Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Ijob respondis kaj diris:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
Eĉ hodiaŭ mia parolado restas maldolĉa; Mia suferado estas pli peza, ol miaj ĝemoj.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Ho, se mi scius, kiamaniere mi povas Lin trovi, Veni al Lia trono!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
Mi prezentus al Li juĝan aferon, Kaj mian buŝon mi plenigus per argumentoj.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Mi ekscius la vortojn, kiujn Li respondus al mi; Mi komprenus, kion Li dirus al mi.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Ĉu en la grandeco de Sia forto Li luktus kontraŭ mi? Ne, Li nur atentu min;
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Tiam pravulo procesus kun Li, Kaj mi liberiĝus por ĉiam de mia Juĝanto.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Sed jen mi iras antaŭen, kaj Li tie ne estas; Mi iras malantaŭen, kaj mi Lin ne rimarkas;
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Se Li faras ion maldekstre, mi Lin ne trovas; Se Li kaŝas Sin dekstre, mi Lin ne vidas.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Sed mian vojon Li konas; Se Li min elprovos, mi eliros kiel oro.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Sur Lia irejo forte teniĝas mia piedo; Lian vojon mi konservis, kaj ne forkliniĝis.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Mi ne deturnas min de la ordonoj de Liaj lipoj; Pli ol mian propran leĝon mi konservis la dirojn de Lia buŝo.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Sed Li estas sola: kiu kontraŭstaros al Li? Kion Lia animo deziras, tion Li faras.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Kio estas destinita por mi, tion Li plenumos; Kaj Li havas multe da similaj aferoj.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Tial mi tremas antaŭ Lia vizaĝo, Mi primeditas, kaj mi timas Lin.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Dio senkuraĝigis mian koron, Kaj la Plejpotenculo min konfuzis.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Ĉar mi ne estas neniigita antaŭ la mallumo, Kaj antaŭ mia vizaĝo Li ne kovris la mallumon.
