Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered,
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
“Even today my complaint is rebellious. His hand is heavy in spite of my groaning.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Oh that I knew where I might find him! That I might come even to his seat!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
I would set my cause in order before him, and fill my mouth with arguments.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
I would know the words which he would answer me, and understand what he would tell me.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Would he contend with me in the greatness of his power? No, but he would listen to me.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
There the upright might reason with him, so I should be delivered forever from my judge.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
“If I go east, he is not there. If I go west, I can’t find him.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
He works to the north, but I can’t see him. He turns south, but I can’t catch a glimpse of him.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
But he knows the way that I take. When he has tried me, I will come out like gold.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
My foot has held fast to his steps. I have kept his way, and not turned away.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
I haven’t gone back from the commandment of his lips. I have treasured up the words of his mouth more than my necessary food.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
But he stands alone, and who can oppose him? What his soul desires, even that he does.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
For he performs that which is appointed for me. Many such things are with him.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Therefore I am terrified at his presence. When I consider, I am afraid of him.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
For God has made my heart faint. The Almighty has terrified me.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Because I was not cut off before the darkness, neither did he cover the thick darkness from my face.
