Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered and said,
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
“Even today my complaint is bitter; my hand is heavy because of my groaning.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Oh, that I knew where I might find him! Oh, that I might come to his place!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
I would lay my case in order before him and fill my mouth with arguments.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
I would learn the words with which he would answer me and would understand what he would say to me.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Would he argue against me in the greatness of his power? No, he would pay attention to me.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
There the upright person might argue with him. In this way I would be acquitted forever by my judge.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
See, I go eastward, but he is not there, and westward, but I cannot perceive him.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
To the north, where he is at work, but I cannot see him, and to the south, where he hides himself so that I cannot see him.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
But he knows the way that I take; when he has tested me, I will come out like gold.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
My foot has held fast to his steps; I have kept to his way and turned not aside.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
I have not gone back from the commandment of his lips; I have treasured the words of his mouth more than my portion of food.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
But he is one of a kind, who can turn him back? What he desires, he does.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
For he carries out his decree against me; there are many like them.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Therefore, I am terrified in his presence; when I think about him, I am afraid of him.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
For God has made my heart weak; the Almighty has terrified me.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
I have not been brought to an end by darkness, because of the thick darkness that covers the gloom of my face.
