Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job replied again,
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
“Today I am again complaining bitterly/strongly [to God]; I [continue] groaning, but he [SYN] [continues to] (punish me/cause me to suffer).
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
I (wish that I knew/want to know) where I could meet/talk with him, so that I could go to the place where he lives.
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
If I could do that, I would tell him why [I know that] I am innocent; I would tell [MTY] to him all my (arguments/evidence [to show that I have not done what is evil]).
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Then I would find out what he would reply to me [DOU].
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Would he use his great power to argue with me? No, he would listen to me carefully.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
I am (an honest/a righteous) man; so I would be able to discuss things with him [fairly], and then he would declare that I am innocent, [and that decision would endure] forever.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
“But, I have gone to the east, and he is not there; I have gone to the west, but I have not found him there.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
I have gone north and I have gone south, but I have not seen him anywhere.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
But he knows how I have conducted my life; and when he has finished testing me, [he] will [see that] I [am] as pure as [SIM] gold [whose impurities have all been burned out].
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
I [SYN] have faithfully walked on the path that he showed me; I have not stopped [obeying] him.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
I have always obeyed what he [SYN] commanded; I have treasured the words that he has spoken.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
“He never changes. There is no one who can [RHQ] stop him [from doing what he desires]. Whatever he wants to do, he does.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
And he will finish doing for me the things that he has planned for me; [and I am sure that] he has thought about doing many things for me.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
So I am terrified in his presence; when I think [about what he can do], I am very afraid [DOU].
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Almighty God has caused me [SYN] to feel terrified [DOU].
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
[It is as though] there is only thick darkness in front of me, but it is God that I am afraid of, not the darkness.”
