Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
“Even today my complaint is bitter. His hand is heavy despite my groaning.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
If only I knew where to find Him, so that I could go to His seat.
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
I would plead my case before Him and fill my mouth with arguments.
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
I would learn how He would answer, and consider what He would say.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Would He contend with me in His great power? No, He would certainly take note of me.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Then an upright man could reason with Him, and I would be delivered forever from my Judge.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
If I go east, He is not there, and if I go west, I cannot find Him.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
When He is at work in the north, I cannot behold Him; when He turns to the south, I cannot see Him.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Yet He knows the way I have taken; when He has tested me, I will come forth as gold.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
My feet have followed in His tracks; I have kept His way without turning aside.
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
I have not departed from the command of His lips; I have treasured the words of His mouth more than my daily bread.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
But He is unchangeable, and who can oppose Him? He does what He desires.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
For He carries out His decree against me, and He has many such plans.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Therefore I am terrified in His presence; when I consider this, I fear Him.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
God has made my heart faint; the Almighty has terrified me.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Yet I am not silenced by the darkness, by the thick darkness that covers my face.
