Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Då svarade Eliphas af Thema, och sade:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Menar du att en man kan liknas vid Gud; eller någor är så klok, att han kan likna sig vid honom?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Menar du att dem Allsmägtiga behagar, att du räknar dig så from? Eller hvad hjelper det honom, om än dine vägar utan brist voro?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Menar du han fruktar att straffa dig, och gå till rätta med dig?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Ja, din ondska är fast stor, och uppå din orättfärdighet är ingen ände.
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Du hafver tagit af dinom broder pant utan sak; du hafver dragit kläden af dem nakna.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Du hafver icke gifvit dem trötta vatten dricka; du hafver nekat dem hungroga ditt bröd.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Du hafver brukat våld i landena, och bott deruti med stort prål.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Enkor hafver du låtit gå ohulpna, och sönderbrutit de faderlösas armar.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Derföre äst du omvefvad med snaro, och fruktan hafver dig hasteliga förskräckt.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Skulle du då icke se mörkret, och vattufloden icke öfvertäcka dig?
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Si, Gud är hög i himmelen, och ser stjernorna uppe i höjdene;
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Och du säger: Hvad vet Gud? Skulle han kunna döma det i mörkret är?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Skyn skyler för honom, och han ser intet; han vandrar i himmelens omgång.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Vill du akta på verldenes lopp, der de orättfärdige uti gångne äro?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Hvilke förgångne äro, förr än tid var, och vattnet hafver bortsköljt deras grund;
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
De som till Gud sade: Far ifrån oss; hvad skulle den Allsmägtige kunna göra dem?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Ändock han uppfyllde deras hus med ägodelar; men de ogudaktigas råd vare långt ifrå mig.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
De rättfärdige skola få det se, och glädja sig; och den oskyldige skall bespotta dem.
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Deras väsende skall försvinna, och det qvart är af dem, skall elden förtära.
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Så förlika dig nu med honom, och haf frid; derutaf skall du hafva mycket godt.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Hör lagen utaf hans mun, och fatta hans tal uti ditt hjerta.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Om du omvänder dig till den Allsmägtiga, så skall du uppbyggd varda; och kasta det orätt är långt ifrå dine hyddo;
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Så skall han gifva guld igen för stoft, och för sten gyldene bäcker.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Och du skall hafva guld nog, och silfver skall dig med hopom tillfalla.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Då skall du hafva din lust i dem Allsmägtiga, och upplyfta ditt anlete till Gud.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Du skall bedja honom, och han skall höra dig; och ditt löfte skall du betala.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Ehvad du tager dig före, det skall han låta dig väl af gå; och ljus skall skina på dina vägar.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Förty de som sig ödmjuka, dem upphöjer han; och den som sin ögon nederslår, han skall blifva frälst;
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Och den oskyldige skall hulpen varda; för sina händers renhets skull skall han hulpen varda.
