Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Ipapo Erifazi muTemani akapindura akati:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
“Ko, munhu angabatsira Mwari here? Kunyange munhu akachenjera angamubatsira here?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Wamasimba Ose angawana mufaro weiko dai iwe wakarurama? Aibatsirwa neiko dai nzira dzako dzaiva dzakarurama?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
“Imhaka yokumunamata kwako here zvaanokutsiura uyewo achikupa mhosva?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Zvakaipa zvako hazvina kukura here? Handiti zvivi zvako hazviperi?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Wakakumbira rubatso kuhama dzako pasina; wakatorera vanhu nguo dzavo, uchivasiya vasina kupfeka.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Wakanyima mvura vakaneta uye wakanyima vane nzara zvokudya,
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
kunyange wakanga uri munhu ane simba, ane minda yake, uri munhu anokudzwa, agere pairi.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Wakadzinga chirikadzi dzisina chinhu uye wakavhuna simba renherera.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Ndokusaka misungo yakakukomberedza, ndokusaka njodzi ichikuvhundutsa,
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
ndokusaka kuine rima usingakwanisi kuona, uye mafashamu emvura achikufukidza.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
“Ko, Mwari haazi kumusoro kwokudenga here? Tarira kukwirira kwakaita nyeredzi dzokumusoro-soro!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Asi imi munoti, ‘Mwari anoziveiko? Ko, anotonga murima rakadai here?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Makore matema anomufukidza, saka haationi paanofamba-famba padenderedzwa ramatenga.’
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Ko, iwe ucharambira munzira yakare iya yakatsikwa navanhu vakaipa here?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Ivo vakabvutwa nguva yavo isati yasvika, hwaro hwavo hwakakukurwa namafashamu.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Vakati kuna Mwari, ‘Tisiyei takadaro! Wamasimba Ose angaiteiko kwatiri?’
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Sezvo ari iye akazadza dzimba dzavo nezvinhu zvakanaka, ndinomira kure namano avakaipa.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
“Vakarurama vanoona kuparadzwa kwavo vagofara, vasina mhaka vanovaseka vachiti,
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
‘Zvirokwazvo vadzivisi vedu vaparadzwa, uye moto unopedza pfuma yavo.’
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
“Zviise pasi paMwari ugova norugare naye, nenzira iyi kubudirira kuchasvika kwauri.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Gamuchira kurayira kunobva mumuromo make uye uchengete mashoko ake mumwoyo.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Kana ukadzokera kuna Wamasimba Ose, uchadzoredzerwa: Kana ukabvisa zvakaipa uchizviisa kure netende rako,
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
uye ukaisa goridhe rako paguruva, iro goridhe rako rokuOfiri kumatombo okunzizi,
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
ipapo Wamasimba Ose achava goridhe rako, iyo sirivha yako yakanyatsosanangurwa.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Zvirokwazvo ipapo uchawana mufaro muna Wamasimba Ose, uye uchasimudzira chiso chako kuna Mwari.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Uchanyengetera kwaari, uye achakunzwa, uye iwe uchazadzisa zvawakapika.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Zvaunotaura sechirevo zvichaitika, uye chiedza chichavhenekera panzira dzako.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Vanhu pavanodzikiswa iwe ukati, ‘Vasimudzei!’ ipapo vakaderedzwa vachaponeswa.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Achadzikinura kunyange uyo ane mhosva, acharwirwa kubudikidza nokuchena kwamaoko ako.”
