Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Dia namaly Elifaza Temanita ka nanao hoe:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Mahasoa an’ Andriamanitra va ny olona? Tsia, fa mahasoa ny tenany ihany ny olon-kendry.
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Mampaninona ny Tsitoha moa, raha marina ianao, sa misy tombony ho Azy, raha ataonao tsy misy diso ny alehanao?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Moa ny fahatahoranao Azy va no ananarany anao, sy ifanatrehany aminao amin’ ny fitsarana?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Tsy be va ny faharatsianao, sady tsy hita isa ny helokao?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Fa efa naka tsatòka tsy ahoan-tsy ahoana tamin’ ny rahalahinao ianao ka nanendaka ny akanjon’ ny mahantra.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Tsy nanome rano hosotroin’ ny mangetaheta ianao sady tsy nahafoy hanina ho an’ ny noana.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Fa ny olona sandriana ihany no nanana ny tany; Ary ny manan-kaja ihany no nitoetra teo.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Efa nampialainao maina ny mpitondratena. Ary tapahina ny sandrin’ ny kamboty.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Koa noho izany dia misy fandrika manodidina anao, ary ny fahatahorana dia mampihorohoro anao tampoka;
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Moa tsy ianao va ny maizina Sy ny rano mandriaka mandifotra anao?
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Tsy avo tahaka ny lanitra va Andriamanitra? Jereo ny hahavon’ ny kintana, endrey ny hahavony!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Nefa hoy ianao: Ataon’ Andriamanitra ahoana no fahafantatra? Mahay mitsara ary ankoatry ny rahona maizina va Izy?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Ny rahona matevina manakona Azy, ka tsy mahita Izy; Ary mandehandeha eny amin’ ny lanitra Izy.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Moa hizotra amin’ ny lalana izay nalehan’ ny olona fahagola va ianao? Dia ilay nalehan’ ny olona ratsy fanahy.
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Izay nesorina alohan’ ny androny, ka nindaosin’ ny riaka ny fanorenany,
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Dia ireo izay manao tamin’ Andriamanitra hoe: Mialà aminay! Ary inona no azon’ ny Tsitoha atao ho anay?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Kanefa Izy no efa nameno zava-tsoa ny tranony ho lavitra ahy anie ny fisainan’ ny ratsy fanahy!
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Ny marina mahita ka mifaly, Ary ny tsy manan-tsiny mihomehy ireny hoe:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Marina tokoa fa efa rava ny fahavalontsika, ary ny hareny betsaka efa levon’ ny afo.
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Mifankazara amin’ ny Tsitoha ianao, dia hiadana; Izany no hahatongavan’ ny soa aminao.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Masìna ianao, mandraisa fampianarana avy amin’ ny vavany, ary alatsaho ao am-ponao ny teniny.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Raha miverina aminy ianao, dia haorina tsara, eny, raha ampanalavirinao ny lainao ny heloka.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Ario eny amin’ ny vovoka ny akoram-bolamena sy ny akoram-bolafotsy, eny, ario eny amin’ ny vato eny an-dohasahan-driaka ny volamena avy any Ofira;
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Fa ny Tsitoha no ho akoram-bolamenanao sy akoram-bolafotsinao, Ary ho volafotsy mamirapiratra ho anao.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Fa amin’ izany dia hiravoravo amin’ ny Tsitoha ianao ka hanandratra ny tavanao amin’ Andriamanitra.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Raha mifona aminy ianao, dia hihaino anao Izy; Ary ny voadinao dia hefainao.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Ary raha misy kasainao hatao, dia hotanterahina aminao, ary hamirapiratra amin’ ny lalanao ny mazava.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Raha misy mietry, dia hataonao hoe: Misandrata; fa ny manetry tena hovonjeny.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Hanafaka ny olona meloka Izy, eny, ny fahadiovan’ ny tananao no hamonjena azy.
