Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Tad Elifas no Temanas atbildēja un sacīja:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Vai Dievam kāds labums no cilvēka? Nē, labums tam pašam, ka ir prātīgs.
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Vai tas tam Visuvarenam par labu, kad tu taisns, jeb par mantu, ka tu savus ceļus nenoziedzīgi staigā?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Vai tad Viņš tavas Dieva bijāšanas dēļ tevi sodīs un ar tevi ies tiesā?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Vai tava blēdība nav liela un tavi noziegumi bez gala?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Jo savus brāļus tu esi ķīlājis bez vainas un novilcis kailiem drēbes.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Piekusušo tu neesi dzirdinājis ar ūdeni un izsalkušam liedzis maizi.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Kur kāds bija varens, tam piederēja zeme, un kas bija augstā godā, tas tur dzīvoja.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Atraitnes tu esi atlaidis tukšā, un bāriņu elkoņi ir salauzti.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Tādēļ ir virves ap tevi, un izbailes tev piepeši uzgājušas.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Jeb vai tu neredzi tumsu un ūdens plūdus, kas tevi apklāj?
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Vai Dievs nav augšām debesīs? Redzi jel zvaigžņu augstumu, cik tās augstas!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Un tu saki: ko Dievs zin? Vai Viņš aiz tumšiem mākoņiem māk tiesāt?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Padebeši ir Viņa aizsegs, ka neredz, un Viņš staigā debesīs.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Vai tu vecās pasaules ceļu gribi staigāt, ko netaisnie ļaudis gājuši,
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Kas priekšlaiku bojā gājuši, - plūdi izgāzušies pār viņu pamatiem.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Kas uz to stipro Dievu sacīja: Nost no mums! un ko tas Visuvarenais tiem varētu darīt?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Tomēr Tas viņu namus bija pildījis ar labumu. Šo bezdievīgo padoms lai ir tālu no manis.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Taisnie to redz un priecājās, un nenoziedzīgais par tiem smiesies:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Tiešām, izdeldēti ir mūsu ienaidnieki, un uguns aprijis viņu pārējo mantu.
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Meklē Viņa draudzību, tad paliksi mierā, no tā tev nāks labums.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Pieņem jel mācību no Viņa mutes un liec Viņa vārdus savā sirdī.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Ja tu atgriezīsies pie tā Visuvarenā un atmetīsi netaisnību tālu no sava dzīvokļa, tad tu tapsi uztaisīts.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Liec pīšļos mantu un upes oļos zeltu,
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Tad tas Visuvarenais tev būs par zeltu un Viņš tev būs par spožu sudrabu.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Tad tu par to Visuvareno priecāsies un pacelsi uz Dievu savu vaigu.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Tu Viņu piesauksi, un Viņš tevi paklausīs, un tu maksāsi savus solījumus.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Ko tu apņemsies, tas tev notiks, un uz taviem ceļiem spīdēs gaišums.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Kad iet uz leju, tad tu saki: uz augšu! Un Viņš izglābs to, kam noskumis vaigs.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Viņš izpestīs to, kas nav nenoziedzīgs; tavu roku šķīstības dēļ tas taps izpestīts.
