Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
데만 사람 엘리바스가 대답하여 가로되
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
사람이 어찌 하나님께 유익하게 하겠느냐 지혜로운 자도 스스로 유익할 따름이니라
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
네가 의로운들 전능자에게 무슨 기쁨이 있겠으며 네 행위가 온전한들 그에게 무슨 이익이 있겠느냐
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
하나님이 너를 책망하시며 너를 심문하심이 너의 경외함을 인함이냐
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
네 악이 크지 아니하냐 네 죄악이 극하니라
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
까닭 없이 형제의 물건을 볼모 잡으며 헐벗은 자의 의복을 벗기며
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
갈한 자에게 물을 마시우지 아니하며 주린 자에게 식물을 주지 아니하였구나
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
권세 있는 자가 토지를 얻고 존귀한 자가 거기서 사는구나
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
네가 과부를 공수로 돌아가게 하며 고아의 팔을 꺾는구나
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
이러므로 올무들이 너를 둘러 있고 두려움이 홀연히 너를 침범하며
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
어두움이 너로 보지 못하게 하고 창수가 너를 덮느니라
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
하나님이 높은 하늘에 계시지 아니하냐 보라 별의 높음이 얼마나 높은가
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
그러나 네 말은 하나님이 무엇을 아시며 흑암 중에서 어찌 심판하실 수 있으랴
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
빽빽한 구름이 그를 가리운즉 그가 보지 못하시고 궁창으로 걸어다니실 뿐이라 하는구나
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
네가 악인의 밟던 옛적 길을 지키려느냐
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
그들은 때가 이르기 전에 끊어버리웠고 그 터는 하수로 인하여 함몰되었느니라
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
그들이 하나님께 말하기를 우리를 떠나소서 하며 또 말하기를 전능자가 우리를 위하여 무엇을 하실 수 있으랴 하였으나
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
하나님이 좋은 것으로 그 집에 채우셨느니라 악인의 계획은 나와 판이하니라
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
의인은 보고 기뻐하고 무죄자는 그들을 비웃기를
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
우리의 대적이 끊어졌고 그 남은 것이 불사른 바 되었다 하느니라
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
너는 하나님과 화목하고 평안하라 그리하면 복이 네게 임하리라
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
청컨대 너는 그 입에서 교훈을 받고 그 말씀을 네 마음에 두라
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
네가 만일 전능자에게로 돌아가고 또 네 장막에서 불의를 멀리 버리면 다시 흥하리라
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
네 보배를 진토에 버리고 오빌의 금을 강 가의 돌에 버리라
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
그리하면 전능자가 네 보배가 되시며 네게 귀한 은이 되시리니
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
이에 네가 전능자를 기뻐하여 하나님께로 얼굴을 들 것이라
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
너는 그에게 기도하겠고 그는 들으실 것이며 너의 서원한 것을 네가 갚으리라
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
네가 무엇을 경영하면 이루어질 것이요 네 길에 빛이 비취리라
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
네가 낮춤을 받거든 높아지리라고 말하라 하나님은 겸손한 자를 구원하시느니라
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
무죄한 자가 아니라도 건지시리니 네 손이 깨끗함을 인하여 그런 자가 건지심을 입으리라
