Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Elifaz il Temanita prese a dire:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Può forse l'uomo giovare a Dio, se il saggio giova solo a se stesso?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Quale interesse ne viene all'Onnipotente che tu sia giusto o che vantaggio ha, se tieni una condotta integra?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Forse per la tua pietà ti punisce e ti convoca in giudizio?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
O non piuttosto per la tua grande malvagità e per le tue iniquità senza limite?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Senza motivo infatti hai angariato i tuoi fratelli e delle vesti hai spogliato gli ignudi.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Non hai dato da bere all'assetato e all'affamato hai rifiutato il pane,
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
la terra l'ha il prepotente e vi abita il tuo favorito.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Le vedove hai rimandato a mani vuote e le braccia degli orfani hai rotto.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Ecco perché d'intorno a te ci sono lacci e un improvviso spavento ti sorprende.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Tenebra è la tua luce e più non vedi e la piena delle acque ti sommerge.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Ma Dio non è nell'alto dei cieli? Guarda il vertice delle stelle: quanto sono alte!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
E tu dici: «Che cosa sa Dio? Può giudicare attraverso la caligine?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Le nubi gli fanno velo e non vede e sulla volta dei cieli passeggia».
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Vuoi tu seguire il sentiero d'un tempo, gia battuto da uomini empi,
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
che prima del tempo furono portati via, quando un fiume si era riversato sulle loro fondamenta?
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Dicevano a Dio: «Allontànati da noi! Che cosa ci può fare l'Onnipotente?».
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Eppure egli aveva riempito le loro case di beni, anche se i propositi degli empi erano lontani da lui.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
I giusti ora vedono e ne godono e l'innocente si beffa di loro:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
«Sì, certo è stata annientata la loro fortuna e il fuoco ne ha divorati gli avanzi!».
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Su, riconcìliati con lui e tornerai felice, ne riceverai un gran vantaggio.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Accogli la legge dalla sua bocca e poni le sue parole nel tuo cuore.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Se ti rivolgerai all'Onnipotente con umiltà, se allontanerai l'iniquità dalla tua tenda,
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
se stimerai come polvere l'oro e come ciottoli dei fiumi l'oro di Ofir,
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
allora sarà l'Onnipotente il tuo oro e sarà per te argento a mucchi.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Allora sì, nell'Onnipotente ti delizierai e alzerai a Dio la tua faccia.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Lo supplicherai ed egli t'esaudirà e tu scioglierai i tuoi voti.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Deciderai una cosa e ti riuscirà e sul tuo cammino splenderà la luce.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Egli umilia l'alterigia del superbo, ma soccorre chi ha gli occhi bassi.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Egli libera l'innocente; tu sarai liberato per la purezza delle tue mani.
