Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Felele pedig a Témánból való Elifáz, és monda:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Az Istennek használ-é az ember? Sőt önmagának használ az okos!
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Gyönyörűségére van-é az a Mindenhatónak, ha te igaz vagy; avagy nyereség-é, hogy feddhetetlenül jársz?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
A te isteni félelmedért fedd-é téged, és azért perel-é veled?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Avagy nem sok-é a te gonoszságod, és nem véghetetlen-é a te hamisságod?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Hiszen zálogot vettél a te atyádfiától méltatlanul, és a szegényeket mezítelenekké tetted.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Az eltikkadtnak vizet sem adtál inni, és az éhezőtől megtagadtad a kenyeret.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
A ki hatalmas volt, azé vala az ország, és a ki nagytekintélyű volt, az lakik vala rajta.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Az özvegyeket üres kézzel bocsátottad el, és az árváknak karjai eltörettek.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Azért vett körül téged a veszedelem, és rettegtet téged hirtelen való rettegés;
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Avagy a setétség, hogy ne láthass, és a vizek árja, a mely elborít!
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Hát nem olyan magas-é Isten, mint az egek? És lásd, a csillagok is ott fent mily igen magasak!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
És mégis azt mondod: Mit tud az Isten; megítélheti-é, a mi a homály mögött van?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Sűrű felhők leplezik el őt és nem lát, és az ég körületén jár.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Az ősvilág ösvényét követed-é, a melyen az álnok emberek jártak;
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
A kik időnap előtt ragadtattak el, és alapjokat elmosta a víz?!
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
A kik azt mondják vala Istennek: Távozzál el tőlünk! És mit cselekedék velök a Mindenható?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Ő pedig megtöltötte házaikat jóval. De az istentelenek tanácsa távol legyen tőlem.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Látják ezt az igazak és örülnek rajta, az ártatlan pedig csúfolja őket:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Valósággal kigyomláltatott a mi ellenségünk, és az ő maradékjokat tűz emészti meg!
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Bízd csak azért magadat ő reá és légy békességben: ezekből jó származik reád.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Végy csak oktatást az ő szájából, és vésd szívedbe az ő beszédeit!
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Ha megtérsz a Mindenhatóhoz, megépíttetel, és az álnokságot távol űzöd a te sátorodtól.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Vesd a porba a nemes érczet, és a patakok kavicsába az ofiri aranyat:
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
És akkor a Mindenható lesz a te nemes érczed és a te ragyogó ezüstöd.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Bizony akkor a Mindenhatóban gyönyörködöl, és a te arczodat Istenhez emeled.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Hozzá könyörögsz és meghallgat téged, és lefizeted fogadásaidat.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Mihelyt valamit elgondolsz, sikerül az néked, és a te utaidon világosság fénylik.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Hogyha megaláznak, felmagasztalásnak mondod azt, és ő az alázatost megtartja.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Megszabadítja a nem ártatlant is, és pedig a te kezeidnek tisztaságáért szabadul meg az.
