Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Darauf antwortete Eliphas, der Temaniter, und sprach:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Mag auch ein Mann Gott etwas nützen? Es nützt ja der Verständige nur sich selbst.
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Hat der Allmächtige Freude, wenn du gerecht bist? Ist's ihm ein Gewinn, wenn du in Unschuld wandelst?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Straft er dich wegen deiner Gottesfurcht, und geht er darum mit dir ins Gericht?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Sind nicht deine Missetaten groß und deine Schulden ohne Ende?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Du hast wohl deine Brüder gepfändet und den Entblößten die Kleider ausgezogen;
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
vielleicht hast du dem Müden kein Wasser zu trinken gegeben oder dem Hungrigen das Brot versagt.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Der Mächtige hat das Land bekommen, und der Angesehene wohnte darin.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Du hast Witwen leer fortgeschickt und die Arme der Waisen zusammenbrechen lassen.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Darum liegst du in Banden und hat Furcht dich plötzlich überfallen.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Oder siehst du die Finsternis nicht und die Wasserflut, die dich bedeckt?
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Ist Gott nicht himmelhoch? Siehe doch die höchsten Sterne, wie hoch sie stehen!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Und du denkst: «Was weiß Gott! Sollte er hinter dem Dunkel richten?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Die Wolken hüllen ihn ein, daß er nicht sehen kann, und er wandelt auf dem Himmelsgewölbe umher!»
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Willst du den alten Weg befolgen, den die Bösewichte gegangen sind,
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
die weggerafft wurden von der Flut, deren Fundament der Strom wegriß,
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
die zu Gott sprachen: «Hebe dich weg von uns!» und «was könnte der Allmächtige einem tun?»
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Und er hatte doch ihre Häuser mit Gütern erfüllt! Doch der Gottlosen Rat sei fern von mir!
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Die Gerechten werden es sehen und sich freuen, und der Unschuldige wird ihrer spotten:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
«Fürwahr, unsere Widersacher werden vertilgt, und das Feuer hat ihren Überrest verzehrt.»
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Befreunde dich doch mit Ihm und mache Frieden! Dadurch wird Gutes über dich kommen.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Nimm doch Belehrung an aus seinem Mund und lege seine Worte in dein Herz!
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Wenn du dich zu dem Allmächtigen kehrst, so wirst du aufgerichtet werden, wenn du die Ungerechtigkeit aus deiner Hütte entfernst.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Wirf das Gold in den Staub und das Ophirgold zu den Steinen der Bäche,
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
so wird der Allmächtige dein Gold und dein glänzendes Silber sein!
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Dann wirst du dich an dem Allmächtigen ergötzen und dein Angesicht zu Gott erheben;
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
du wirst zu ihm flehen, und er wird dich erhören, und du wirst deine Gelübde bezahlen.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Was du vornimmst, das wird dir gelingen, und ein Licht wird auf deinen Wegen leuchten.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Führen sie abwärts, so wirst du sagen: «Es geht empor!» Und wer die Augen niederschlägt, den wird er retten.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Er wird [selbst] den freilassen, der nicht unschuldig ist: durch die Reinheit deiner Hände wird er entrinnen.
