Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Alors Éliphaz, de Théman, prit la parole, et dit:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
L'homme est-il utile à Dieu?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
C'est à lui-même que le sage est utile. Le Tout-Puissant a-t-il de l'intérêt à ce que tu sois juste? Gagne-t-il quelque chose à ce que tu marches dans l'intégrité?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Est-ce par crainte de toi, qu'il te reprend, et qu'il entre en jugement avec toi?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Ta méchanceté n'est-elle pas grande, et tes iniquités ne sont-elles pas sans nombre?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Tu exigeais des gages de tes frères, sans motif; tu privais de leurs vêtements ceux qui étaient nus.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Tu ne donnais pas d'eau à boire à l'homme altéré, et tu refusais le pain à l'homme affamé.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Tu livrais la terre à celui qui était puissant, et celui pour qui tu avais des égards y habitait.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Tu renvoyais les veuves les mains vides, et les bras des orphelins étaient brisés.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
C'est pour cela que les pièges sont autour de toi, qu'une subite frayeur t'épouvante,
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Ou que les ténèbres t'empêchent de voir, et que le débordement des eaux te submerge.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Dieu n'est-il pas là-haut dans les cieux? Regarde le front des étoiles: combien elles sont élevées!
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Et tu as dit: “Qu'est-ce que Dieu connaît? Jugera-t-il à travers l'obscurité?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Les nues sont pour lui un voile, et il ne voit rien; il se promène sur la voûte des cieux. “
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Veux-tu suivre l'ancien chemin, où ont marché les hommes d'iniquité,
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Qui ont été retranchés avant le temps, et dont un fleuve a emporté les fondations,
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Qui disaient à Dieu: “Éloigne-toi de nous! “Et que leur avait fait le Tout-Puissant?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Il avait rempli leurs maisons de biens! (Ah! loin de moi le conseil des méchants! )
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Les justes le verront et se réjouiront; l'innocent se moquera d'eux:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
“Certainement notre adversaire a été détruit; le feu a dévoré ce qui en restait. “
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Attache-toi donc à Lui, et tu seras en paix, et il t'en arrivera du bien.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Reçois de sa bouche l'instruction, et mets ses paroles dans ton cœur.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Si tu reviens au Tout-Puissant, tu seras rétabli; éloigne l'iniquité de ta tente,
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Jette l'or dans la poussière, et l'or d'Ophir dans les rochers des torrents,
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Et le Tout-Puissant sera ton or, il sera pour toi et argent et trésors.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Car alors tu feras tes délices du Tout-Puissant, et tu élèveras ton visage vers Dieu.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Tu le supplieras, et il t'exaucera, et tu lui rendras tes vœux.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Si tu formes un dessein, il te réussira, et la lumière resplendira sur tes voies.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Quand on aura humilié quelqu'un, et que tu diras: Qu'il soit élevé! Dieu délivrera celui qui avait les yeux baissés.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Il délivrera le coupable; il sera délivré par la pureté de tes mains.
