Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Silloin vastasi Eliphas Temanilainen, ja sanoi:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Mitä mies taitaa Jumalalle hyödyllinen olla? vaan itsiänsä taitaa ymmärtäväinen hyödyttää.
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Luuletkos Kaikkivaltiaalle kelpaavan, että sinus luet hurskaaksi? eli mitä se auttais, ehkä sinun ties olisivat ilman rikosta?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Luuletkos, että hän pelkää sinua rangaista ja käydä oikeudelle kanssas?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Eikö sinun pahuutes ole suuri? Ja sinun vääryydelläs ei ole loppua.
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Sinä olet ottanut pantin veljeltäs ilman syytä, ja olet riisunut vaatteen alastomalta.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Et sinä ole antanut väsyneelle vettä juoda; sinä olet kieltänyt isoovaiselta leivän.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Mutta voimallinen sai omistaa maan, ja arvossa pidettävä sai siinä asua.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Lesket olet sinä laskenut tyhjänä, ja taittanut orpoin käsivarret.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Sentähden olet sinä kierretty pauloilla, ja hämmästys on sinun äkisti peljättänyt,
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Eli pimeys, ettes näkisi; ja vedenpaljous on peittänyt sinun.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Eikö Jumala ole ylhäällä taivaissa? Ja katsos ylimmäisiä tähtiä, että ne korkiat ovat.
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Ja sinä sanot: mitä Jumala tietää? taitaneeko hän tuomita sitä, mikä pimeydessä on?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Pilvet peittävät hänen, ettei hän näe: hän vaeltaa taivaan ympäristöllä.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Tahdotkos tuta maailman polkuja, joita väärät ihmiset käyneet ovat?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Jotka ennen aikaansa hukkuneet ovat, ja vesi on liottanut heidän perustuksensa.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Ne jotka sanovat Jumalalle: mene meistä pois! mitä Kaikkivaltias taitais heidän tehdä.
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Vaikka hän on täyttänyt heidän huoneensa tavaralla; mutta jumalattomain neuvo olkoon kaukana minusta.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Hurskaat näkevät sen ja iloitsevat, ja viatoin pilkkaa heitä.
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Meidän varamme ei pidä hukkuman, vaan heidän tähteensä pitää tulen polttaman.
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Niin sovi nyt hänen kanssansa, ja ole rauhallinen; siitä saat paljon hyvää.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Kuule lakia hänen suustansa, ja käsitä hänen puheensa sinun sydämees.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Jos sinä käännät sinus Kaikkivaltiaan tykö, niin sinä rakennetaan, ja saatat vääryyden kauvas majastas.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Niin sinä annat kullan mullasta, ja ojan kivistä kalliin kullan.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Kaikkivaltias on sinun kultas, ja hopiaa pitää sinulla paljo oleman.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Silloin sinun ilos pitää oleman Kaikkivaltiaassa, ja nostaman kasvos Jumalan tykö.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Sinä rukoilet häntä, ja hän kuulee sinua, ja sinä maksat lupaukses.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Mitä aioit, sen hän antaa sinulle menestyä; ja valkeus paistaa sinun teilläs.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Sillä ne jotka itsensä nöyryyttävät, korottaa hän, ja se joka silmänsä painaa alas, vapautetaan.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Sekin, joka ei viatoin ole, autetaan ja pelastetaan sinun kättes puhtauden tähden.
