Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Forsothe Eliphat Themanytes answeride, and seide,
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Whether a man, yhe, whanne he is of perfit kunnyng, mai be comparisound to God?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
What profitith it to God, if thou art iust? ethir what schalt thou yyue to hym, if thi lijf is without wem?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Whether he schal drede, and schal repreue thee, and schal come with thee in to doom,
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
and not for thi ful myche malice, and thi wickidnessis with out noumbre, `these peynes bifelden iustli to thee?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
For thou hast take awei with out cause the wed of thi britheren; and hast spuylid nakid men of clothis.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Thou yauest not watir to the feynt man; and thou withdrowist breed fro the hungri man.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
In the strengthe of thin arm thou haddist the lond in possessioun; and thou moost myyti heldist it.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Thou leftist widewis voide; and al to-brakist the schuldris of fadirles children.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Therfor thou art cumpassid with snaris; and sodeyn drede disturblith thee.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
And thou gessidist, that thou schuldist not se derknessis; and that thou schuldist not be oppressid with the fersnesse of watris flowyng.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Whether thou thenkist, that God is hiyere than heuene, and is enhaunsid aboue the coppe of sterris?
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
And thou seist, What sotheli knowith God? and, He demeth as bi derknesse.
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
A cloude is his hidyng place, and he biholdith not oure thingis, and he `goith aboute the herris of heuene.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Whether thou coueitist to kepe the path of worldis, which wickid men han ofte go?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Whiche weren takun awei bifor her tyme, and the flood distriede the foundement of hem.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Whiche seiden to God, Go thou awei fro vs; and as if Almyyti God may do no thing, thei gessiden hym,
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
whanne he hadde fillid her housis with goodis; the sentence of whiche men be fer fro me.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Iust men schulen se, and schulen be glad; and an innocent man schal scorne hem.
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Whether the reisyng of hem is not kit doun, and fier schal deuoure the relifs of hem?
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Therfor assente thou to God, and haue thou pees; and bi these thingis thou schalt haue best fruytis.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Take thou the lawe of his mouth, and sette thou hise wordis in thin herte.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
If thou turnest ayen to Almyyti God, thou schalt be bildid; and thou schalt make wickidnesse fer fro thi tabernacle.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
He schal yyue a flynt for erthe, and goldun strondis for a flynt.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
And Almyyti God schal be ayens thin enemyes; and siluer schal be gaderid togidere to thee.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Thanne on Almyyti God thou schalt flowe with delicis; and thou schalt reise thi face to God.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Thou schalt preye hym, and he schal here thee; and thou schalt yelde thi vowis.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Thou schalt deme a thing, and it schal come to thee; and lyyt schal schyne in thi weies.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
For he that is mekid, schal be in glorie; and he that bowith doun hise iyen, schal be saued.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
An innocent schal be saued; sotheli he schal be saued in the clennesse of hise hondis.
