Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Then Eliphaz the Thaemanite answered and said,
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Is it not the Lord that teaches understanding and knowledge?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
For what matters it to the Lord, if you were blameless in [your] works? or is it profitable that you should perfect your way?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Will you maintain and plead your own cause? and will he enter into judgment with you?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Is not your wickedness abundant, and your sins innumerable?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
And you have taken security of your brethren for nothing, and have taken away the clothing of the naked.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Neither have you given water to the thirsty to drink, but have taken away the morsel of the hungry.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
And you have accepted the persons of some; and you have established those [that were already settled] on the earth.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
But you have sent widows away empty, and has afflicted orphans.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Therefore snares have compassed you, and disastrous war has troubled you.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
The light has proved darkness to you, and water has covered you on your lying down.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Does not he that dwells in the high places observe? and has he not brought down the proud?
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
And you has said, What does the Mighty One know? does he judge in the dark?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
A cloud is his hiding-place, and he shall not be seen; and he passes through the circle of heaven.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Will you [not] mark the old way, which righteous men have trodden?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
who were seized before their time: their foundations [are as] an overflowing stream.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Who say, What will the Lord do to us? or what will the Almighty bring upon us?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Yet he filled their houses with good things: but the counsel for the wicked is far from him.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
The righteous have seen [it], and laughed, and the blameless one has derided [them].
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Verily their substance has been utterly destroyed, and the fire shall devour what is left of their [property].
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Be firm, I pray you, if you can endure; then your fruit shall prosper.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
And receive a declaration from his mouth, and lay up his words in your heart.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
And if you shall turn and humble yourself before the Lord, you have [thus] removed unrighteousness far from your habitation.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
You shall lay up for yourself [treasure] in a heap on the rock; and Sophir [shall be] as the rock of the torrent.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
So the Almighty shall be your helper from enemies, and he shall bring you forth pure as silver that has been tried by fire.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Then shall you have boldness before the Lord, looking up cheerfully to heaven.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
And he shall hear you when you pray to him, and he shall grant you [power] to pay your vows.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
And he shall establish to you again a habitation of righteousness and there shall be light upon your paths.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Because you have humbled yourself; and you shall say, [Man] has behaved proudly, but he shall save him that is of lowly eyes.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
He shall deliver the innocent, and do you save yourself by your pure hands.
