Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Then Eliphaz the Thaemanite answered and said,
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Is it not the Lord that teaches understanding and knowledge?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
For what matters it to the Lord, if thou wert blameless in [thy] works? or is it profitable that thou shouldest perfect thy way?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Wilt thou maintain and plead thine own cause? and will he enter into judgment with thee?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Is not thy wickedness abundant, and thy sins innumerable?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
And thou hast taken security of thy brethren for nothing, and hast taken away the clothing of the naked.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Neither hast thou given water to the thirsty to drink, but hast taken away the morsel of the hungry.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
And thou hast accepted the persons of some; and thou hast established those [that were already settled] on the earth.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
But thou hast sent widows away empty, and has afflicted orphans.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Therefore snares have compassed thee, and disastrous war has troubled thee.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
The light has proved darkness to thee, and water has covered thee on thy lying down.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Does not he that dwells in the high places observe? and has he not brought down the proud?
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
And thou has said, What does the Mighty One know? does he judge in the dark?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
A cloud is his hiding-place, and he shall not be seen; and he passes through the circle of heaven.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Wilt thou [not] mark the old way, which righteous men have trodden?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
who were seized before their time: their foundations [are as] an overflowing stream.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Who say, What will the Lord do to us? or what will the Almighty bring upon us?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
Yet he filled their houses with good things: but the counsel for the wicked is far from him.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
The righteous have seen [it], and laughed, and the blameless one has derided [them].
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Verily their substance has been utterly destroyed, and the fire shall devour what is left of their [property].
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Be firm, I pray thee, if thou canst endure; then thy fruit shall prosper.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
And receive a declaration from his mouth, and lay up his words in thine heart.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
And if thou shalt turn and humble thyself before the Lord, thou hast [thus] removed unrighteousness far from thy habitation.
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Thou shalt lay up for thyself [treasure] in a heap on the rock; and Sophir [shall be] as the rock of the torrent.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
So the Almighty shall be thy helper from enemies, and he shall bring thee forth pure as silver that has been tried by fire.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Then shalt thou have boldness before the Lord, looking up cheerfully to heaven.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
And he shall hear thee when thou prayest to him, and he shall grant thee [power] to pay thy vows.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
And he shall establish to thee again a habitation of righteousness and there shall be light upon thy paths.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Because thou hast humbled thyself; and thou shalt say, [Man] has behaved proudly, but he shall save him that is of lowly eyes.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
He shall deliver the innocent, and do thou save thyself by thy pure hands.
