Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
A odpovídaje Elifaz Temanský, řekl:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
Zdaliž Bohu silnému co prospěšný býti může člověk, když sobě nejmoudřeji počíná?
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Zdaliž se kochá Všemohoucí v tom, že ty se ospravedlňuješ? Aneb má-liž zisk, když bys dokonalé ukázal býti cesty své?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Zdali, že by se tebe bál, tresce tě, mstě nad tebou?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Zdali zlost tvá není mnohá? Anobrž není konce nepravostem tvým.
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Nebo jsi brával základ od bratří svých bez příčiny, a roucha z nahých jsi svláčel.
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
Vody ustalému jsi nepodal, a hladovitému zbraňovals chleba.
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
Ale muži boháči přál jsi země, tak aby ten, jehož osoba vzácná, v ní seděl.
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
Vdovy pak pouštěl jsi prázdné, ačkoli ramena sirotků potřína byla.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
A protož obkličuji tě osídla, a děsí tě strach nenadálý,
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Aneb tma, abys neviděl, anobrž rozvodnění přikrývá tě.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Říkáš: Zdaž Bůh není na výsosti nebeské? Ano shlédni vrch hvězd, jak jsou vysoké.
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Protož pravíš: Jak by věděl Bůh silný? Skrze mrákotu-liž by soudil?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Oblakové jsou skrýše jeho, tak že nevidí; nebo okršlek nebeský obchází.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
Šetříš-liž stezky věku předešlého, kterouž kráčeli lidé marní?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Kteříž vypléněni jsou před časem, potok vylit jest na základ jejich.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Kteříž říkali Bohu silnému: Odejdi od nás. Což by tedy jim učiniti měl Všemohoucí?
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
On zajisté domy jejich naplnil dobrými věcmi, (ale rada bezbožných vzdálena jest ode mne).
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Což vidouce spravedliví, veselí se, a nevinný posmívá se jim,
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
Zvlášť když není vypléněno jmění naše, ostatky pak jejich sežral oheň.
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
Přivykejž medle s ním choditi, a pokojněji se míti, skrze to přijde tobě všecko dobré.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Přijmi, prosím, z úst jeho zákon, a slož řeči jeho v srdci svém.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Navrátíš-li se k Všemohoucímu, vzdělán budeš, a vzdálíš-li nepravost od stanů svých,
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Tedy nakladeš na zemi zlata, a místo kamení potočního zlata z Ofir.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Nebo bude Všemohoucí nejčistším zlatem tvým, a stříbrem i silou tvou.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
A tehdáž v Všemohoucím kochati se budeš, a pozdvihna k Bohu tváři své,
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Pokorně modliti se budeš jemu, a vyslyší tě; pročež sliby své plniti budeš.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Nebo cožkoli začneš, budeť se dařiti, anobrž na cestách tvých svítiti bude světlo.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Když jiní sníženi budou, tedy díš: Jáť jsem povýšen. Nebo toho, kdož jest očí ponížených, Bůh spasena učiní.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Vysvobodí i toho, kterýž není bez viny, vysvobodí, pravím, čistotou rukou tvých.
