Йов 22
1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
Elifaz Temanac progovori tad i reče:
2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
“Zar Bogu koristan može biti čovjek? TÓa tko je mudar, sebi samom koristi.
3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Zar je Svesilnom milost što si pravedan i zar mu je dobit što si neporočan?
4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
Ili te zbog tvoje pobožnosti kara i zato se hoće s tobom parničiti?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
Nije l' to zbog zloće tvoje prevelike i zbog bezakonja kojim broja nema?
6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
Od braće si brao nizašto zaloge i s golih si ljudi svlačio haljine;
7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
ti nisi žednoga vodom napojio, uskraćivao si kruh izgladnjelima;
8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
otimao si od siromaha zemlju da bi na njoj svog nastanio ljubimca;
9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
puštao si praznih ruku udovice i siročadi si satirao ruku.
10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
Eto zašto tebe mreže sad sapinju, zašto te strahovi muče iznenadni.
11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
Svjetlost ti mrak posta i ništa ne vidiš, vode su duboke tebe potopile.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
Zar Bog nije u visini nebeskoj i zar zvijezdama tjeme on ne vidi?
13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Ali ti kažeš: 'Što Bog može znati? Kroz oblak tmasti zar što razabire?
14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
Oblaci pogled njegov zaklanjaju, i rubom kruga on hoda nebeskog.'
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
TÓa kaniš li se drevnog držat' puta kojim su išli ljudi nepravedni?
16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
Prije vremena nestadoše oni, bujica im je temelje raznijela.
17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
Zborahu Bogu: 'Nas se ti ostavi! Što nam Svesilni učiniti može?'
18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
A on im je dom punio dobrima makar do njega ne držahu ništa.
19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Videć' im propast, klikću pravednici, neporočni se njima izruguju:
20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
'Gle, propadoše protivnici naši, što od njih osta, vatra im proždrije!”
21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
S Bogom ti se sprijatelji i pomiri, i vraćena će ti opet biti sreća.
22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Ded prihvati Zakon iz njegovih usta, u srce svoje riječ njegovu usadi.
23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
Ako se raskajan vratiš Svesilnome i nepravdu iz svog šatora odstraniš,
24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
tad ćeš odbaciti zlato u prašinu i ofirsko blago u šljunak potočni.
25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
Svesilni će postat' tvoje suho zlato, on će biti tvoje gomile srebrene.
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
Da, Svesilni bit će tvoje radovanje, i lice ćeš k Bogu dizati slobodno.
27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
Molit ćeš mu se, i uslišat će tebe, ispunit ćeš što si mu zavjetovao.
28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
Što god poduzeo, sve će ti uspjeti, i putove će ti obasjavat' svjetlost.
29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
Jer, on ponizuje ponos oholima, dok u pomoć smjernim očima pritječe.
30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
Iz nevolje on izbavlja nevinoga; i tebe će spasit' tvoje čiste ruke.”
